Біблія описує гріх, як непокору Закону Божому і як повстання проти Бога. Гріх бере свій початок від Люцифера, «сина ранньої зорі», найкрасивішого і наймогутнішого ангела. Невдоволений своїм положенням, він забажав стати вищим за Бога, і був позбавлений будь-якої влади – це стало початком гріха (Ісаї 14:12-15). Перейменований на сатану, він приніс гріх у людський рід в Едемському саду, спокусивши Адама та Єву тим самим: «Станете ви, немов Боги». Третій розділ Буття описує їхнє повстання проти Господа та Його постанов. З того часу гріх проник у всі покоління людства, і ми, нащадки Адама, унаслідували гріх від нього. Послання до Римлян 5:12 говорить нам, що через Адама гріх увійшов у наш світ, і всі люди стали смертні, тому що «заплата за гріх – смерть» – (Римлянам 6:23).
Через Адама вроджена схильність до гріха оволоділа людством і сама людська природа стала грішною. Коли Адам згрішив, його внутрішній світ трансформувався через гріх протистояння, що призвело до його духовної смерті і порочності, які перейшли і на всіх його нащадків.Люди стали грішниками не тому, що згрішили – вони грішили тому, що стали грішниками. Ця умова відома нам як первісний гріх.
Особистий гріх – це той, який щодня вчиняється кожною людиною. Через те, що у нас живе первісний гріх Адама, ми скоюємо індивідуальні, особисті гріхи – від безневинної вигадки і до вбивства. Ми можемо обирати: скоювати особисті гріхи, чи ні, адже у нас є сила опиратися цьому завдяки святому Духу, Який живе у нас, направляє і звертається до нашої свідомості, коли ми грішимо (Римлянам 8:9-11).
Одного разу ми розкаємось у наших особистих гріхах перед Богом і попросимо за них прощення, після чого наші стосунки з Ним і наша подоба відновляться. «Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» – (1 Івана 1:9).
- Римлянам 3:23 – «Адже всі згрішили й позбавлені Божої слави».
- 1 Івана 1:8 – «Коли скажемо, що не маємо гріха, то самих себе обманюємо, і немає в нас правди».
- Ісая 53:6 – «Ми всі заблукали, як вівці, кожний збився зі своєї дороги. І Господь його видав за наші гріхи».
- Якова 4:17 – «Отже, хто знає, як робити добро, але не робить його, той має гріх».
- 1 Івана 3:4 – «Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконням».
- Псалом 51:5 – «Ось я в беззаконні народився, і в гріху зачала мене мати моя».
- Марка 7:20-23 – «Він продовжував: Що виходить з людини, те її робить нечистою. Адже зсередини, з людського серця виходять злі думки, розпуста, крадіжки, вбивства,перелюб, захланність, лукавство, обман, безсоромність, заздрість, богозневага, гордощі, безумство. Усе це зло зсередини виходить і людину опоганює!».
- Галатів 5:19-21 – «Учинки тіла очевидні, а саме: [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність,ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, сварки, заздрощі, гнів, суперечки, розділення, єресі, злоба, пияцтво, гульня і тому подібне. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке робить, Божого Царства не успадкує!».
- Єзекіїля 18:20 – «А душа, що згрішила, помре. А син не візьме неправедність батька, ані батько не візьме неправедність сина. Праведність праведного буде на ньому, і беззаконня беззаконного буде на ньому».
- 1 Коринтян 6:9-10 – «Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні перелюбники, ні блудники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні наклепники, ні розбійники Божого Царства не успадкують».
- Римлянам 6:23 – «Адже заплата за гріх — смерть, а Божий дар благодаті — вічне життя в Ісусі Христі, нашому Господі».
- Приповісті 28:13 – «Хто приховує своє безчестя, не матиме успіху, а того, хто не приховує докорів, любитимуть».
- Приповісті 14:21 – «Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний».
- Матвія 26:41 – «Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне».
- Римлянам 5:12 – «Бо як через одну людину гріх увійшов у світ, а з гріхом і смерть, так у всіх людей увійшла смерть, тому що всі згрішили».
- 1 Коринтян 15:56 – «Жало смерті — це гріх, а сила гріха — Закон».
- Якова 1:15 – «Пожадливість дає зачаток і породжує гріх, а вчинений гріх породжує смерть».
- Приповістей 22:8 – «Хто сіє зло, пожне лихо, — сповна отримає покарання за свої діла».
- 1 Івана 2:1 – «Дітоньки мої, пишу вам це, щоб ви не грішили. А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника».
- Римлянам 6:12 – «Хай же гріх не панує у вашому смертному тілі, щоб не підкорятися його пожаданням».
- Приповістей 6:16-19 – «Він радий усьому, що Господь ненавидить, тож і загине через нечестивість своєї душі. Погляд гордого, злий язик, руки, що проливають кров праведного, серце, що затіває злі задуми, ноги, що поспішають чинити зло. Фальшивий свідок розпалює неправду і насилає позови на братів!».
- 1 Івана 5:17 – «Кожна несправедливість є гріхом; та є гріх не на смерть».
- Ефесянам 4:26 – «Гніваючись, — не грішіть; сонце хай не заходить у вашому гніві».
- Приповісті 10:12 – «Ненависть розпалює колотнечу, а всіх тих, хто не любить сваритися, покриває любов».
- Римлянам 7:15 – «Адже я не розумію, що чиню: роблю не те, що хочу, а те, що ненавиджу».
- Галатів 6:7 – «Не обманюйтеся, — Бог осміяний бути не може. Бо що лише людина посіє, те й пожне».
Чому Господь ненавидить гріх?
- Бог ненавидить гріх, тому, що він засліплює нас для істини. Ісус порівняв псевдовчителів зі «сліпими проводирями сліпих» – (Матвія 15:14). Іван сказав, що «хто ненавидить свого брата, той – у темряві, він ходить у пітьмі й не знає, куди йде, бо темрява зробила його очі незрячими» – (1 Івана 2:11). Гріх має наслідки, які грішник часто ігнорує. «Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що лише людина посіє, те й пожне». Бог ненавидить гріх з тієї ж причини, що світло ненавидить темряву, а істина ненавидить неправду. Він бажає, щоб Його діти мали повноту «розуміння і … пізнання таємниці Бога і Отця та Христа» – (Колосянам 2:2), а гріх цьому заважає.
- Бог ненавидить гріх, бо він поневолює нас і зрештою призводить до знищення. Подібно до того, як гріх Самсона призвів до його фізичної сліпоти та полону (Суддів 16:21), наш гріх призведе до духовної сліпоти й рабства. «Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе як раби на послух, рабами того ви і є; кого слухаєте: або гріха – на смерть, або послуху – на праведність?» – (Римлянам 6:16). Бог є джерелом життя та пропонує це життя всім віруючим. Проте гріх перешкоджає цьому.
- Господь ненавидить гріх, бо той зменшує нашу любов до Нього. В Біблії сказано: «Не любіть світу, ні того, що у світі: коли хто любить світ, у тому немає любові Отця. Адже все, що у світі, це: пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва гордість; це не від Отця, а від світу» – (1 Івана 2:15-16). Яків попереджає нас про небезпеку прийняття світу: «…хіба ви не знаєте, що любов світу – це ворожнеча проти Бога? Адже хто хоче дружити зі світом, той стає ворогом Божим» – (Якова 4:4). Ніхто не може служити двом панам (Луки 16:13), і нам слід обирати між гріхом і праведністю.
Біблія перелічує наступні засоби, доступні нам, аби перемогти нашу гріховну природу
- Святий Дух – це Дар, Який Бог дав нам (Своїй Церкві), щоб отримати перемогу в християнському житті. Бог протиставляє діла плоті і плоди Духа в Галатів 5:16-25. Цей текст закликає нас ходити в Дусі, віддаючись Його контролю. Це означає, що нам слід надавати пріоритет спонуканням Духа, а не тілесним бажанням.
- Боже Слово – Біблія. У 2 Посланні до Тимофія 3:16-17 сказано, що Бог дав нам Своє Слово, аби приготувати нас на всяке добре діло. Біблія навчає нас, як жити і в що вірити, вона застерігає нас, коли ми робимо невірний вибір, допомагає повернутися на правильний шлях і залишатися на ньому. Як написано в Євреїв 4:12, Боже Слово живе й діяльне і може проникати в наше серце, щоб викорінити найглибші проблеми, які, на думку людей, подолати неможливо.
- Молитва – це інший дієвий засіб, даний нам Богом. молитва – це спосіб визнання наших власних обмежень і Божої невичерпної сили. Це звернення до Нього за силою чинити те, що ВІН бажає, щоб ми робили (а не те, що бажаємо МИ).
- Ісус сказав: «де двоє або троє зберуться в Ім’я Моє, там і Я серед них!» – (Матвія 18:20). Він наказав нам не нехтувати єднанням з братами і сестрами у Христі, а використовувати цей час для підтримки один одного в любові та добрих ділах (Євреїв 10:24-25). Він також радить нам визнавати свої гріхи один перед одним (Якова 5:16).
Якого б роду не був гріх – кожен з них був розп’ятий на хресті Ісуса, і зараз ми «маємо в Ньому відкуплення Кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його» – (Ефесянам 1:7).
Більше інформації про те, як гріх руйнує наші життя, про його природу і категорії – за посиланнями нижче:
- 15 віршів з Біблії про гріх заздрості.
- 12 віршів з Біблії про гріх хтивості.
- 15 віршів з Біблії про гріх жадібності.
- 13 віршів з Біблії про гріх ненависті.
- 10 віршів з Біблії про гріх бездіяльності: нехтування допомогою бідним.
- 14 віршів з Біблії про гріх бездіяльності: неспроможність відстоювати правду.
- 12 віршів з Біблії про важливість проповідування Євангеліє.
- 13 віршів з Біблії про справедливість дій.
- 20 Віршів з Біблії про гріх гордині.
