У сучасному суспільстві гордість часто сприймається як позитивна риса, джерело впевненості в собі та самовпевненості. Однак, гордість вважається одним із семи смертних гріхів, яка може призвести до падіння та загибелі.
Чому гординя є настільки гріховною? Вона приписує нам заслуги за те, що здійснив Бог. Гординя відбирає славу, що належить лише Богові, та приписує її нам. Врешті-решт, гординя – це поклоніння самому собі. Все, чого би ми не досягли в цьому світі, було б неможливим, якби Бог не надав нам такої можливості й не підтримав нас.
Визнання гріха й прийняття того факту, що власними силами ми нічого не можемо зробити, щоб успадкувати вічне життя, є постійним каменем спотикання для гордих людей.
1. Приповісті 16:18 – «Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність».
2. Якова 4:6 – «Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать».
3. Приповісті 8:13 – «Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!».
4. Приповісті 21:4 – «Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх».
5. Псалом 10:4 – «Нечестивий не шукає його в своїй гордині, у всіх його думках немає місця для Бога».
6. Приповісті 29:23 – «Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом».
7. Римлянам 12:16 – «Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе! ».
8. Приповістей 27:2 – «Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої».
9. До Филип’ян 2:3 – «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе».
10. Приповісті 11:2 – «Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість».
11. Колосянам 2:18 – «Нехай вас не зводить ніхто удаваною покорою та службою Анголам, вдаючися до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом».
12. Приповісті 16:5 – «Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!».
13. Приповісті 30:12 – «покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите».
14. 1 Петра 5:5 – «Також молоді, коріться старшим! А всі майте покору один до одного, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать!».
15. Ісая 13:11 – “І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!”.
16. Луки 18:14 – «Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться».
17. Приповісті 25:27 – «Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава».
18. Єзекіїль 16:49 – «Ось оце була провина твоєї сестри Содоми: пиха, ситість їжі та преспокійний спокій були в неї та в її дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцняла».
19. 1 Коринтян 8:1 – «А щодо ідольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання. Знання ж надимає, любов же будує!».
20. Йов 40:12 – «Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці».
«Убогі духом» – це ті, що визнають свою абсолютну мізерність і неспроможність прийти до Бога, окрім як через Його небесну благодать. Горді люди, з іншого боку, настільки засліплені цим почуттям, що думають, ніби не потребують Бога, чи – що ще гірше – що Бог повинен прийняти їх такими, якими вони є, оскільки вони заслуговують на Його прийняття.
Саме тому ми віддаємо славу Богові – лише Він заслуговує на неї.
