Людина – істота соціальна, а тому, безперечно, ми з вами потребуємо спілкування. Проте, іноді дуже важко називати речі своїми іменами. Вони можуть мати дуже довгі назви, а тому завжди хочеться трохи полегшити своє життя і скоротити кількість слів у своєму мовленні. Останні десятиліття привнесли в українську мову нові сленгові вирази та слова, які дуже зручні у використанні. І навіть з часом сленгова мовотворчість у молоді не згасає. Нині ж на розвиток молодіжного сленгу великий вплив має комп’ютеризація. Більшість користувачів Інтернет мережі помітили переваги її додаткових можливостей. За рахунок цього інтернет-сленг проникає в молодіжну повсякденну живу мову. А чи помічали ви, що навіть викладачі в університетах та школах інколи використовують сленг, але при цьому завжди додають «як це говорять серед молоді…»
А про звої мовленнєві звички та місце сленгу у повсякденному житті розповідають черкащани.
Гураєвська Анна, черкащанка, студентка ЧНУ ім. Богдана Хмельницького:
– Не скажу, що я велика прихильниця сленгу, проте доволі часто використовую його у інтернет мережі, бо це зручно. Адже замість того, щоб писати довжелезні речення, на яких іноді ні часу ні настрою немає, можна написати три-чотири букви. Проте, вважаю, що не варто цим зловживати. Дуже ріжуть слух розмови, у яких крім сленгу нічого немає. Часом не розумієш, українською людина розмовляє чи ні (адже більшість сленгових слів – це англійські слова або їх українська варіація). Тому, хочу сказати, що сленг іноді полегшує життя, проте не завжди доречний і не дуже личить християнам.
Шевченко Олександр, черкасець, поет, організатор черкаських вуличних поетичних читань:
– Як поет, я не дуже прихильно ставлюся до сленгу, бо це, в першу чергу, нищівний удар по українській мові. «Пруфи», «івенти» і всілякі інші словечка, без яких сьогодні рідко щось пишуть молоді поети-початківці, перетворюють український вірш на «заморське кривляння». Тому хочу сказати так: сленгу у мові – так, у літературі – табу!
Бритик Оксана, черкаська художниця, власноруч виготовляє українські вінки, обожнює серіали і належить до багатьох фандомів та фан-груп:
– Я звикла, що в кожній компанії у нас з друзями є якісь свої «смачненькі словечка». Так набагато цікавіше! Окрім того, я активний інтернет-користувач, тож якісь нові інтернет-слова знаю від миті їх народження і обожнюю користуватися ними. До того ж, безумовно, будь-який фандом чи то фан-група якогось серіалу, музичного гурту має свій сленг (частіше це неологізми, якими не користуються «звичайні смертні»). Але потрібно вміти контролювти себе і використовувати сленг тільки там, де це доречно. Якби я розмовляла так себе на робті (у весільному салоні) сленгом, то мене б звідти вигнали.
Також, ми поцікавилися у черкаського психолога пані Тетяни, як можна виховати свою дитину таким чином, щоб у неї ширше розвивалася українська літературна мова, а не сленг, якого ваше чадо навчиться завжди.
Коломієць Тетяна, шкільний психолог у минулому, черкащанка вже 20 років, родом з Рівного:
– Я маю чотирьох онуків і всі вони обожнюють сленг. Коли з’їдуться всі разом до мене в гості, то між собою розмовляють незрозумілими «модними» словами. Дуже часто це слова, значення яких вони не розуміють, а просто наслідують когось, з кого брали приклад. Тож вчити правильно розмовляти дитину потрібно ще з раннього шкільного віку. Діти схильні копіювати манеру поведінки улюблених персонажів, і краще, якщо це будуть герої навчальних програм, а не Сімпсони. Необхідно показати підліткові, що, крім жаргону, в українській мові існує безліч інших образотворчих засобів, що дозволяють зробити мову цікавою, яскравою або смішною. Спробуйте зіграти на прагненні підлітка виділятися серед однолітків. Адже, погодьтеся, для юнаків матиме значення той факт, що дівчат приваблюють молоді люди з чистою мовою. Домовтеся з дитиною, в яких ситуаціях він не буде вживати сленг: наприклад, в розмові з вами, в гостях і т.д. Подібні обмеження дозволять стимулювати розвиток літературної мови у вашої дитини.
Отож, зважаючи на всі за і проти, робіть висновок та радійте життю разом з нами!
