Телеоператора Аню завжди потурали за вік. На думку оточуючих молода дівчина не могла займатися серйозною роботою і тим більше виконувати її якісно.
«Ми приїхали на зйомку, відзняли спікера , повертаємося на канал. Моєму журналісту телефонує спікер і каже, що якщо буду наступного разу з вами співпрацювати, то щоб мене ця маленька дівчинка ніколи не знімала», згадує Аня.
А у 19 років, коли вона влаштовувалася на роботу адміністратором, сказали відверто, ви занадто молода, адже вам немає 21 року. На такі прояви ейджизму дівчина навчилася не ображатися, а навіть ставитися до них з позитивом.
«Мені дуже смішно з цього, бо я вважає себе нормальною, дорослою людиною. А якщо люди дозволяють собі це показує тільки їхню невихованість».
Е́йджизм — це дискримінація людини на підставі її віку, поширена як у формальних, так і в неформальних сферах життя суспільства. Проявляється в готовності адекватно сприймати і співпрацювати лише з людьми, які відповідають заздалегідь установленим віковим критеріям. Ми запитали українців чи стикалися вони з проявами ейджизму.
Світлана: “ Моя мама в сорок років шукала роботу, їй це було дуже важко. Часто вікові рамки вказані в анкеті це до 25 років”.
Інна: “Важливі саме професійні “скіли2, а людина може бути навіть з дипломом медичного працівника і розуміти в сфері айті, її можуть прийняти на роботу”.
Юлія: “З приводу роботи таке буває. Тому, що коли влаштовуєшся на роботу завжди питають досвід роботи. А де ти його візьмеш, якщо ти тільки випустився з університету, і колишнійти студент”
Ірина: «Я маю досвід, наймаю мені по сьогоднішній ситуації я бачу що навпаки більш відповідальні більш старші люди чим молоде покоління»
Сьогодні безробітними є 1,6 млн українців. Близько третини шукачів роботи – це особи віком від 40 до 59 років. І це не дивно: наразі сайти вакансій в Україні переповнені об’явами про пошук співробітників до 40-45 років. Законом же говорити про вік при прийомі на роботу – заборонено.
«Є закон України про рекламу, цим законом заборонено роботодавцем вказувати вік. Вказується інформація про освіту про кваліфікацію, вид роботи, вік не вказується», – каже заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості Марина Сорокіна.
У обласному центрі зайнятості цього правила притримуються. І забороняють ставити у вимогах вік. Та навіть тут неформально їх просять про певні категорії працівників.
«Є роботодавці, які до нас звертаються висловлюють таке прохання направляйте до вас переважно молодих людей. Є наприклад вакансії де роботодавці потребують продавців брендового молодіжного одягу і вони кажуть нам краще було б, щоб ви нам скерували саме молодь. Їм буде зручніше пропонувати саме такий вид товару», – каже заступниця директора Черкаського обласного центру зайнятості Марина Сорокіна.
І хоча в Україні вік кандидата заборонено вказувати в оголошеннях на законодавчому рівні, роботодавці у більшості випадків не несуть жодних покарань за такі порушення. Хоча мають платити штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на час виявлення порушення. Не взяти людини на роботу можна за будь-яким формулюванням не вказуючи причини, пов’язаноъ з віком. Загалом, чимало роботодавців в Україні вважають, що, наприклад, 40+ фахівці менш гнучкі у роботі, не вміють швидко перелаштовуються у них викликають складності з сучасними технологіями та діджиталізацією. Вадим сам приймає на роботу людей, каже, що оцінює їх лише за професійними якостями.
«Мій холдинг працює в реальній економіці, тому в першу чергу береться до уваги професіоналізм людини, її підготовленість до виконання певних задач. Це по -перше і по-друге те які задачі ставляться перед цим працівником», – каже директор філії аграрного холдингу Вадим Рудишин.
Вадим вважає, що підхід до набору людей за віком не вірний. Адже у кожному віці людина може бути професіоналом своєї справи. Так можна втратити справді цінних працівників.
«Роботодавець повинен розуміти кого він набирає, не дивитися на вік. А дивитися на професіоналізм, на навики, на його бекграунд на його минуле. По-перше, а від людини, яка хоче влаштуватися на роботу, все-таки їм треба довести, що не дивлячись на вік чи молодий, чи похилого віку він здатний досягти певного результату», – каже Вадим.
Сергій Каліга очолює клуб довгожителів у Черкасах. Учасники клубу літом і зимою плавають у Дніпрі, щоб покращити своє здоров’я та якість життя. Каже, що приймають усіх.
«Суспільство в якому є ця дискримінація немає майбутнього. Будь-яка молода людина, бажаючи довго жити, не підозрює, що вона може стати, коли-небуть людиною похилого віку. І в цьому моменті повинні всі задуматися»
