У Біблії сказано, що Божа воля полягає в тому, щоб ми любили інших людей благочестивою любов’ю. Вночі перед Своїм розп’яттям Він сказав учням: «Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного» – (Івана 13:34).
На прикладі цього вірша щодо дієслова «любити» використовується грецьке слово «агапао», відмінною характеристикою якого є самопожертва.Це – не братська прихильність або емоційний зв’язок, як дехто вважає. Радше любов агапе бажає найкращого для свого об’єкта. Жертовна любов заснована не на почуттях, а на свідомому акті волі, радісній рішучості поставити благополуччя інших вище за своє власне. Зрозуміло, що цей тип любові неможливо досягти своїми силами. Виконати Божі заповіді, включаючи вказівку любити ближніх, ми можемо лише за допомогою сили Святого Духа.
Звісно, ми не будемо відчувати симпатію до кожної людини, але ми й не покликані цього робити. Однак якщо ми почнемо любити когось Божою любов’ю, то наше ставлення до цієї людини також змінюватиметься.
Притча про милосердного самарянина, яка вчить про виявлення любові та милосердя до тих, хто потребує допомоги.
Луки 10:29-37 – «А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній? А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його. Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув. Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув. Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього. А другого дня, від’їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся. Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!».
- 1 Петра 4:8 – «Найперше майте щиру любов один до одного, бо любов покриває багато гріхів!».
- Римлянам 12:10 – «Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною!».
- 1 Петра 1:22 – «Послухом правді очистьте душі свої через Духа на нелицемірну братерську любов, і ревно від щирого серця любіть один одного».
- Римлянам 13:10 – «Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону».
- Левит 19:18 – «Не будеш мститися, і не будеш ненавидіти синів свого народу. І будеш любити ближнього свого, як самого себе! Я Господь!».
- Галатів 5:14 – «Бо ввесь Закон в однім слові міститься: Люби свого ближнього, як самого себе!».
- Римлянам 15:2 – «Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування».
- 1 Коринтян 13:4-7 – «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!».
- Галатам 6:2 – «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового».
- Якова 2:8 – «Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре».
- Луки 6:31 – «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви».
- Ефесянам 4:32 – «А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!».
- 1 Івана 3:17 – «А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?».
- Приповісті 3:29 – «Не виорюй лихого на свого ближнього, коли він безпечно з тобою сидить».
- Римлянам 12:10 – «Любіть один одного братньою любов’ю; випереджайте один одного пошаною!».
- 1 Солунян 4:9 – «А про братолюбство немає потреби писати до вас, бо самі ви від Бога навчені любити один одного».
- Колосянам 3:12-14 – «Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння. Терпіть один одного, і прощайте собі, коли б мав хто на кого оскарження. Як і Христос вам простив, робіть так і ви! А над усім тим зодягніться в любов, що вона союз досконалости!».
- 1 Івана 4:11 – «Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!».
- Приповісті 14:21 – «Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний».
- Матвія 7:12 – «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки».
- Галатам 5:13 – «Бо ви, браття, на волю покликані, але щоб ваша воля не стала приводом догоджати тілу, а любов’ю служити один одному!».
- Приповісті 19:17 – «Хто виявляє милість до вбогого, той позичає Богові, Який йому віддасть згідно з його даром».
- Луки 6:35 – «Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!».
- Римлянам 12:20 – «Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову».
- Приповісті 17:17 – «Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом».
- 1 Солунян 5:15 – «Глядіть, щоб ніхто нікому не віддавав злом за зло, але завжди дбайте про добро один для одного й для всіх!».
- Римлянам 14:13 – «Отож, не будемо більше осуджувати один одного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотикання та спокуси».
- Приповісті 3:27-28 – «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити, не кажи своїм ближнім: Іди, і знову прийди, а взавтра я дам, коли маєш з собою».
- Матвія 5:43-44 – «Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує».
- Галатів 6:10 – «Тому, поки маємо час, робімо добро всім, а найперше тим, які рідні у вірі».
- 1 Коринтян 10:24 – «Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен для ближнього!».
- Галатам 5:22-23 – «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра, лагідність, здержливість: Закону нема на таких!».
- 1 Петра 3:8 – «Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі».
- 1 Івана 3:14 – «Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті».
- Римлянам 12:16 – «Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; не вважайте за мудрих себе!».
- Приповістей 27:10 – «Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!».
- Івана 13:34-35 – «Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного. З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою».
- 1 Коринтян 13:13 – «Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них – любов».
- 1 Петра 1:22 – «Очистивши [Духом] ваші душі на нелицемірне братолюбство через послух істині, ревно й щиросердечно любіть один одного».
Розглядаючи взаємини Христа з іншими людьми, ми бачимо, що Він охоче спілкувався з усіма – грішниками, митниками, фарисеями, садукеями, римлянами, самарянами, рибалками, жінками, дітьми – не зважаючи на суспільну думку. Він любив цих людей і зцілював їх Своєю любов’ю, але вона не завжди була приємною. Ісус промовляв гострі слова до тих, хто протистояв Йому, проте Він робив це, бо так було краще для них. Він жертвував Своїм часом, Своєю емоційною енергією та Своєю мудрістю заради тих, хто ненавидів Його, бо розумів, що це або дасть їм спасенне знання про Нього, або ж назавжди відштовхне їх.
Господь дав нам розум, щоб розуміти – до певної міри – серця інших. Ми також створені за Його образом і подобою та не повинні надмірно піддавати себе небезпеці, довіряючи тим, хто недостойний цієї довіри. Ісус зник у натовпі, бо знав серця людей і мав захистити Себе (Івана 5:13; 6:15). А коли ми цілковито покладемося на Нього, прагнучи мудрості та святості за допомогою молитви і Святого Письма, то природно будемо розвивати любов до інших – праведну любов, неегоїстичну, що бажає кращого для них, – незалежно від того, супроводжується це симпатією чи ні.
