22 Вірші з Біблії про Божу Любов

Божа любов, згідно з біблійним описом, безперечно є безумовною, бо вона виявляється до її об’єктів (тобто до Його людей), не зважаючи на їхнє ставлення до Нього. Інакше кажучи, Господь любить, тому що любов є частиною Його природи і вона спонукає Його до великодушних дій.
Важливо зазначити, що любов Бога – це любов, яка діє першою; вона ніколи не діє у відповідь. Саме це робить її безумовною. Якби вона була умовною, тоді нам потрібно було би щось зробити, щоб її заслужити. Нам треба було б якось умиротворити Його гнів та очиститися від гріха, перш ніж Він зміг би нас полюбити. Але Біблія звіщає не про це. Її звістка – Євангеліє – полягає в тому, що Господь, мотивований Своєю любов’ю, діє безумовно заради спасіння людей від гріха.
Це божественне визволення привело до великодушної самопожертви. Як сказав Ісус: «Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» – (Івана 15:13). Саме це і зробив Бог у Христі.
Любов, яка характеризує Бога, не є сентиментальним почуттям. Він любить,бо це Його природа і це виявляє Його сутність, акт волі, радісне рішення поставити благополуччя інших вище за своє власне.
Якщо ми хочемо любити так, як любить Бог, ця любов-агапе може походити тільки з її Джерела. Це любов, яка «влилася в наші серця через даного нам Святого Духа», коли ми стали Його дітьми. «Ми пізнали любов з того, що Він [Ісус] поклав Свою душу за нас; і ми маємо класти душі за братів» – (1 Івана 3:16). Завдяки любові Бога до нас ми маємо здатність любити одне одного.

1. Ефесянам 2:4-5 – «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю».
2. 1 Івана 4:9-10 – «Любов Божа до нас з’явилася тим, що Бог Сина Свого Однородженого послав у світ, щоб ми через Нього жили. Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи».
3. Івана 3:16 – «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне».
4. Римлянам 5:8 – «А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками».
5. Галатів 2:20 – «І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе».
6. Ефесянам 3:19 – «…і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою».
7. 1 Івана 4:7 – «Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога!».
8. 1 Івана 4:11-12 – «Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного! Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась».
9. Колосянам 3:14 – «А понад усе — любов; вона — зв’язок досконалості».
10. 1 Івана 4:16 – «Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!».
11. 1 Петра 4:8 – «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!».
    
12. 1 Солунян 3:12 – «А в вас хай примножить Господь, і нехай збагатить вашу любов один до одного, і до всіх, як і наша є до вас!».
13. 1 Івана 3:1 – «Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що Його не пізнав».
14. Тита 3:4-5 – «А коли з’явилась благодать та людинолюбство Спасителя, нашого Бога, Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були, а з Своєї милости через купіль відродження й обновлення Духом Святим»
15. Римлянам 5:5 – «А надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам».
16. Софонія 3:17 – «Господь, Бог твій, серед тебе, Велет спасе! Він у радості буде втішатись тобою, обновить любов Свою, зо співом втішатися буде тобою!».
17. Єремії 31:3 – «Здалека Господь з’явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю!».
18. Римлянам 8:38-39 – «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!».
19. 1 Івана 4:19 – «Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив».
20. Псалом 86:15 – «А Ти, Господи Боже, щедрий і милосердний, довготерпеливий, багатомилостивий і праведний!».
21. Ефесянам 3:17-19 – «Щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові, змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою».
22. Ісая 54:10 – «Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе, і заповіт Мого миру не захитається, каже твій милостивець, Господь».
    
    Любов, продемонстрована Ісусом на хресті, є лише початком. Коли ми у вірі покладаємося на Нього як на Спасителя, Він робить нас дітьми Божими, Його співспадкоємцями! Він приходить, щоб за допомогою Святого Духа перебувати в нас, пообіцявши, що ніколи не покине й не залишить нас (Євреям 13:5-6). Завдяки цьому, ми маємо люблячого компаньйона на все життя. І не важливо, що трапляється в нашому житті, Він – поруч, і Його любов завжди доступна для нас (Римлянам 8:35). Але, оскільки Він за правом царює як добрий Цар на небесах, ми маємо надати Йому в своєму житті те місце, на яке Він заслуговує – місце Володаря, а не простого супутника. Лише тоді ми житимемо, як призначив Він, – життям, сповненим Його любові (Івана 10:10).