Нещодавно в церкві села Думанці були особливі гості – переселенці з Донбасу. Брат Мирослав зі своєю дружиною Надією та чудовими дітками розповіли свою історію християнам.
Вони жили у Луганську і служили Господу там, проте, з початком російсько-української війни все змінилося. Люди почали масово виїжджати з міста, бо звуки гармат, що розриваються частішали, а грошей ставити щодня нові вікна луганчани не мали. Тож, одного недільного ранку, зібравшись на служіння у своїй церкві, родина Мирослава та брат Констянтин, капелан, не дочекалися більше нікого. Вони молилися і славили Бога під звуки страшних вибухів. Того дня родина вирішила поїхати з міста на деякй час.
– Я мав гарних знайомих у Черкасах, тож, ми взяли по кілька футболок і вирішили провести два тижні літа у них.Та сталося не так, як гадалося. Ми дивилися новини і чули та бачили, що ситуація загострюється з кожним днем. Нам не було куди їхати, тож ми залишилися ще на два тижні, а потім іще, іще… Так ми і дочекалися осені в Черкасах. Довелося шукати дітям, як ми сподівалися, тимчасову школу, до якої вони ходять уже два роки. Два місяці літа ми жили у своїх друзів, проте восени ми забрали свої речі з Луганська і почали винаймати квартиру, – розповідає Мирослав.
На запитання чи планують вони з родиною повертатися до Луганська Мирослав і Надія посміхаються. У їхньому житті трапилася така ситуація, у якій Бог показав, що від нас і наших планів та бажань мало що залежить. Усе – в Його могутніх руках. Тож варто продовжувати молитися за війну Донбасі та волю Божу для тієї території та людей, які ще й досі залишаються там. Намагайтеся не планувати своє життя самостійно, адже людські плани такі хиткі. Лише Господь може вам щось гарантувати. Не покладайтеся на себе і на інших людей, а лише на Бога.