Гадаєш, відповідь тут очевидна? Впевнений?
Насправді це питання з підступом: одного правильного варіанту не існує, бо все трохи складніше.
Не підкріплене справами благовістя неефективне
Чи мав би Ісус стільки послідовників, якби лише проповідував? Не зцілюючи хворих, не годуючи голодних. Питання риторичне.
Христос знав, що справжнє Євангеліє завжди має практичне втілення. Той, у кому живе Бог, не може не робити добро іншим.
«…по їхніх плодах ви пізнаєте їх!» (Матвія 7:20)
Найгарячіша євангелізація буде марною, якщо ми не поруч, коли люди потребують допомоги.
Коли ми служимо іншим — фізично, морально, матеріально — це найкраще свідчення, що ми дійсно послідовники Христа. Не слова, а саме наші справи прославляють Бога в очах тих, хто Його ще не знає: 👇
«Нехай світло ваше сяє людям, щоб вони бачили ваші добрі вчинки і прославляли Отця свого Небесного» (Матвія 5:16).
Добро без благовістя не спасає
А тепер уяви, якби Ісус просто чинив добрі справи. Чи змінилося б життя 5 тисяч людей від ситного обіду? І який зиск від зцілення, якщо вічність проведеш не з Богом?
Христос не прагнув просто полегшити людям життя. Він хотів дати їм спасіння.
Ми часом піддаємося спокусі обмежитися лише добрими справами: їх усі радо сприймають, тоді як євангелізацію — не завжди.
«Я говорю про Бога справами, а не словами!»
А це точно не виправдання, аби уникнути «незручностей» благовістя?
Щоб люди спасалися, мало робити їм добро. Важливо пояснювати, чому ти так чиниш: бо Ісус змінив тебе і твоє життя і хоче зробити це для інших!
Не «що важливіше», а «що доцільніше саме зараз»
Бувають моменти, коли слова зайві. Якщо людина у стані шоку, євангелізація може бути невчасною. У кращому разі тебе не почують, у гіршому — необережним словом можна завдати болю.
Що робити? Обійняти. Нагодувати. Допомогти з побутовими справами. Просто побути поруч і навіть разом поплакати. Ще буде більш вдалий час сказати про Бога.
А іноді ти безсилий допомогти
Але можеш скерувати людину до всемогутнього Небесного Батька.
Що робити? Розкажи, як Бог допоміг тобі або твоїм знайомим у найскрутніші моменти. Запропонуй помолитися разом. Це дасть людині надію, що вихід є.
Ситуації бувають різні, але загалом тактика проста:
– Маєш вдалу нагоду сказати про Бога? Неодмінно скажи.
– Можеш допомогти конкретною справою? Обов’язково допоможи.
– Можеш зробити і те, і інше? Не гай часу!
Вміння відчувати момент — важливий скіл у благовісті. Тож розвивай емоційний інтелект і проси у Бога мудрості 😉
Благовістя і добрі справи — не конкуренти
Не варто зациклюватися на одному, ігноруючи інше. Дій відповідно до ситуації.
Не забувай, що в житті християнина важливі обидва компоненти: і добрі справи — як Божа воля для нас і наслідок внутрішньої зміни; і благовістя, що дає людям шанс на спасіння.
Тільки тримаючи баланс, можна виконати те, до чого нас покликав Христос.
