Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

Коли Василе Філату з Молдови було 9 років, він вирішив, що Бога нема. Тоді його мама померла від насилля батька. Малий Василе подумав, що якби Бог існував, то Він не допустив би цієї трагедії.

Юнаком Василе гнав віруючих, бувши секретарем комсомольської організації. У 90-х був у складі банди, яка займалась рекетом.

Але одного дня Бог постукав у його серце і назавжди змінив його.

Зараз Василе – пастор євангельської церкви та місіонер. Очолює місію Precept Ministries International в Євразії. Побував у 79 країнах. Заснував міжнародну християнську місіонерську школу.

А ще він – блогер та тренер із тхеквондо. Використовує спорт та інформаційні технології для благовістя.

Викладає Біблію в Молдові та по всьому світі.

«Вперше почув про Бога на історичному факультеті»

З Богом Василе Філат вміє робити дивовижні речі.

Як-от:

– провезти дві 36-кілограмові валізи з християнськими книгами у країну, де за Христа ув’язнюють,

– викладати Біблію під час воєнних дій в Іраку,

– розповідати Євангеліє пакистанським терористам і залишитись неушкодженим,

– вивчити у дорослому віці англійську мову, щоб викладати Слово.

Бог став його опорою 30 років тому. Коли Він почав стукати в серце Філата, всі знання 20-річного юнака про Небесного Батька вміщалися в молитву «Отче наш». Цього навчили батьки, які були православними християнами.

«Моя мама померла у 39 років через насилля батька. Батько одружився з іншою жінкою, а мене і 16-річну сестру взяла під опіку 18-річна сестра Лідія. Я дитячою логікою подумав, що якби був Бог, то померла б не мама, а наш батько, бо він причиняв багато страждань», – розповідає Василе Філат.

У школі на той час навчали, що Бога нема, і він швидко повірив в це.

«Коли я був підлітком, то став секретарем комсомольської організації. За вказівками керівництва я тиснув на віруючих в школі, щоб вони відмовились від віри. Вперше я почув про Бога на історичному факультеті. Викладач порадив читати Біблію, бо вона є основним документом з історії давнього Риму», – пригадує Василе.

Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

Комсомол

Він шукав Біблію в бібліотеках, але книг не дозволяли брати додому. У вільному продажі їх не було. Врешті він купив книгу на чорному ринку.

Почав читати. Бувши атеїстом, невдовзі зрозумів, що допускає існування Бога. На той час він вже займався тхеквондо і навіть мав учнів.

Це був початок 90-х років, коли спортсмени захопились рекетом. Василе теж це не обійшло стороною.

Саме в цей час покаявся його тренер. Він розказав Василе про народження згори.

Через три дні сильних внутрішніх переживань, у жовтні 1991 року, Василе став на коліна, помолився Христу, попросив Його простити гріхи й дати Святого Духа для життя у святості. Він ліг спати, а наступного дня відчув, що став по-іншому дивитися на світ.

«Єдиноборство близьке християнству»

Після покаяння Василе почав говорити Євангеліє дружині, сестрам, учням, колегам – усім, кого знав.

Також у нього виникло гаряче бажання вивчати Слово. Він прочитав Біблію за два тижні.

Шукав у Кишиневі пастора, щоб прийняти хрещення. Хотів глибше вивчати Писання, але не було нікого, хто міг би йому допомогти з цим.

«У день мого хрещення я прийшов у гості до диякона. Він відкрив шафу. Звідти випала книга «Як вивчати Біблію». Я схопив її й попросив дати її мені. Так я познайомився з індуктивним методом вивчення Біблії», – пригадує місіонер.

Василе дуже хотів, аби його учні-тхеквондисти також дізналися про спасіння. Він запросив їх в церкву, але вони прийшли тільки раз. Потім він запропонував їм вивчати Біблію після тренувань, але залишилося лише дві дівчини. Саме вони стали його першими ученицями, прийнявши Христа на третьому занятті.

Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

У 1997 році Василе заснував християнський клуб з тхеквондо. Назвав його фразою «Stolas Leukas» – «Білі одежі». Назва символізує нове, духовне вбрання, в яке зодягається кожна людина, яка визнала Христа своїм Спасителем від гріхів.

У клубі є обов’язковим вивчення Слова. Щоб скласти іспит на пояс, спочатку потрібно скласти екзамен за підручником, який спортсмени вивчали. Кожен пояс – інший курс.

Зараз клуб «Білі одежі» – найбільший в Молдові. Щороку в ньому тренується близько півтори тисячі учнів. Його вихованці стали християнами-місіонерами та відкрили філії в інших країнах. Вони навчають ще близько п’яти тисяч людей.

Завдяки цьому служінню тисячі людей почули Євангеліє та примирились з Богом, а команді вдалося організувати дві нові церкви.

Василе Філат у свої 50 років продовжує щоденно тренувати. Він має чорний пояс, 7 дан. Багато його учнів стали майстрами спорту та чемпіонами світу.

Нерідко люди осуджують за поєднання тхеквондо з християнством. Однак Василе не бачить в цьому нічого поганого.

«Єдиноборство близьке християнству, оскільки всі християни мають духовні битви. Апостол Павло часто наводив спортсменів, щоб показати хороші якості бійців, які потрібно наслідувати. У Коринфі кожні чотири роки були Олімпійські ігри, але Павло не говорив християнам не ходити туди. Навпаки він казав вчитися дисципліни в цих людей. Бойові мистецтва загартовують не тільки тіло, а й характер людини, вчать терпінню, витривалості, цілеспрямованості», – каже спортсмен.

Додає, що духовно збудовувати людину набагато важче, ніж навчити фізичних прийомів.

Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

Щодо філософії бойових мистецтв – Василе зауважує, що в сучасному тхеквондо вже ніякої філософії не залишилось. З тисячі бійців одиниці цікавляться духовністю. Але в спортсменів-християн духовна основа – це Біблія.

«У Багдаді стріляли, а я викладав Слово»

Василе Філат заснував міжнародну місіонерську школу Precept International Mission School.

Під час місіонерських подорожей він розповідав, як використовує тхеквондо, щоб привести людей до Бога. Люди просили його відправити місіонера, щоб той допоміг запустити таке ж служіння в них. Це було неможливо, оскільки підготувати навіть одну людину – непросто.

«Бог поклав на серце відкрити школу, в яку люди могли б приїжджати з різних країн, щоб потім бути місіонерами на своїй батьківщині. Вони вже знають культуру, традиції та мову свого народу, тож їм набагато легше, ніж тим, хто з Молдови», – розповідає Василе.

 

У 2012 році з’явився перший факультет – тхеквондо. Згодом відкрили факультет футболу, медіа, фітнесу та флорболу. Навчатися у школу приїжджають з усього світу.

«Я сам весь час на місії. Довше, ніж два місяці, ніде не був. Їздив з місця на місце, – говорить тхеквондист. – Перші країни, в які я поїхав, – це колишні республіки Радянського Союзу. Загалом побував у 79 країнах світу».

Його підготували до місії Мія та Костел Огліче. Вони заснували у Молдові інститут індуктивного вивчення Біблії. Студенти після сесій викладали Слово в інших країнах, серед яких був і Філат.

Зараз же у десятках країн є власні філії інституту. Одна з цілей Василе – відкрити філії там, де їх ще нема.

Василе Філат, його дружина Анастасія та їхні духовні наставники — Кей Артур, Мія та Костел Огліче

Під час місіонерських подорожей Василе Філату доводилось переживати різні труднощі. Кожна країна – окрема історія.

Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

«У Пакистані були гоніння. Одного разу я розповідав Євангеліє в автобусі. Декілька чоловіків, які сиділи біля мене, виявились терористами, але Бог мене зберіг. У Багдаді ми відкрили інститут Precept під час війни. Сесія так і пройшла: всюди стріляли, а я викладав Слово», – пригадує місіонер.

У іншу країну, де гонять християн, він узяв сина, щоб завезти книги. Взяв дві великі валізи християнської літератури.

«Коли ми були на митниці, наші речі пропустили через найкрутіший сканер, який у них був. Всі офіцери стояли навколо нього. Обидві валізи пройшли й вони нічого не побачили. Бог засліпив їх, – розказує Василе Філат. – В одну країну я завіз повну машину книг. Купив туалетного паперу на рік, щоб їх замаскувати. Митники нічого не перевіряли. А коли я їхав назад, так все оглядали, що навіть кришки з дверей познімали. Але книг там вже не було. Отак Бог мені допомагав».

Місіонер каже, що таких чудес не злічити. Щоразу Бог його дивував і так зміцнював віру. Йому навіть було цікаво, що Він зробить наступного разу.

Як би важко не було, Василе ніколи не падав духом, бо знав, що Небесний Отець завжди захистить.

«Читав коментарі хейтерів і втрачав дихання»

Відтоді, як Василе повірив у Христа, служіння Богу стало його найбільшою мрією. Щоправда, тоді він навіть не міг уявити, що його служіння стане таким масштабним.

У Василе є одна особливість – всюди шукати можливості для поширення Євангелія.

Коли він побачив, що знання англійської мови допоможе вивчати та викладати Біблію більшій кількості людей, він взявся вивчати її.

Зараз він проводить біблійні уроки англійською, російською та румунською. Іспанську та арабську мови знає менше, але були випадки, коли використовував їх, щоб говорити Євангеліє.

«Відсутність чогось – теж можливість. Ти можеш створити щось нове і запропонувати це людям», – каже місіонер.

Так він заснував програму, завдяки якій люди можуть навчитися друкувати наосліп, набираючи на клавіатурі Євангеліє від Івана.

Ця ідея виникла, коли він сам вчився друкувати. Він використовував курс, призначений для секретарок кондитерської фабрики. Вводячи речення про цукерки та тістечка, він подумав, що було б добре створити аналогічну програму, але за основу взяти текст із Писання. Так виникла Scriptа, доступна російською, румунською та англійською мовами.

Коли Василе побачив, що інформаційні технології – це хороший інструмент для благовістя, особливо для молоді, він почав писати в соцмережах пости про Христа, проводити прямі ефіри та вивчення Слова онлайн.

«Я отримую багато свідоцтв від людей про те, що вони стали послідовниками Христа завдяки посовдм посовдм посовдм. Багато людей з інших країн прийняли хрещення в себе вдома », — ділиться місіонер.

«Людей особливо цікавлять питання про любов, сім’ю, шлюб, інтим, пророцтва, служіння, — касие Васие. — У багатьох людей є залежність від інтернету, але вони звертаються за допомогою тоді, коли з’являються інші проблеми, наприклад, залежність від порнографії ».

Додає, що діти та молодь часто не вміють розпізнати небезпеки інтернету, тож їх потрібно воявдити.

Más información Планує написати подібний курс для підлітків.

Крім того, він є автором книги про те, як християнин може використовувати цифрові технолорогові технологогоги длили.

«Коли я почав писати пости й статті, у мене з’явились хейтери. Вони залишали образливі коментарі. Спочатку я втрачав дихання, коли їх читав. У мене був шок. А зараз вже сформувався «імунітет». Коли бачу таких людей, просто блокую їх », — зізнається християнин.

«Що б не сталось, Слово повинне бути в пріоритеті»

Куди б не їхав і що б не робив Василе, його завжди підтримувала дружина Анастасія. Протягом усіх років вона була його підтримкою у Божій справі.

Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

Анастасія покаялась невдовзі після Василе. Вона також навчалась в біблійному інституті й активно викладає Слово. Її улюблена тема — пророцтва. Одного разу вона почула, що день Христа триватиме не один день. Це її дуже зацікавило. Вона почала сама вивчати пророчі книги, а потім — передавати знання іншим.

«Важко бути викладачем Писання, коли ти жінка. Багато людей не сприймають цього, — каже Анастасія. — Не раз було, що люди висловлювали претензії не через те, як я викладаю, а через те, що я жінкаю ».

Вона також була на місії. Їй також доводилось викладати Біблію у складних умовах.

Щоправда, їздила рідше, ніж Василе. Причина — діти. Їх у подружжя троє. Коли чоловік був на місії, доглядом та вихованням дітей займалась Анастасія.

«Сім’я — це одна команда. Дуже важливо, щоб усі, і діти теж, були залучені до Божої справи. Ми разом виконуємо одне служіння, навіть якщо перебуваємо далеко один від одного»

Ще одна команда, яка завжди допомагала сім’ї, — церква, в якій Василе є пастором. Вірні учні, яких він підготував, несуть служіння, коли пастор у подорожах, і підтримують його сім’ю.

Як колишній атеїст став місіонером. Історія тхеквондиста Василе Філата

Були часи скрути, особливо в 90-ті роки. Коли було особливо важко, Василе наймався на кілька місяців на будівництво. Сам за освітою він історик, якийсь час працював вчителем в школі, але щоб утримувати сім’ю і при цьому не залишати служіння, йому іноді доводилось виконувати інші роботи.

«Що б не сталось у житті, Слово повинне бути в пріоритеті. І коли легко, і коли труднощі. Якщо ми слабнемо у вивченні, наш успіх буде меншим, — радить Василе. — Якщо ти лідер, на тебе дивляться інші. Якщо вони бачать твоє гаряче бажання пізнавати Бога, то роблять так само. Якщо цього нема — то і в них слабшає бажання».

Також місіонер радить дорожити часом, використовувати його для Божої слави.

«Час, в який ми живемо, тривожний, але унікальний. Замість того, щоб шкодувати про втрачений час чи лякатись майбутнього, треба використова використовузатнього, треба використова використовузати ктого Дорожіть часом, бо дні лукаві. Ми маємо унікальні можливості для проповіді Євангелія, але вони можуть зникнути, адже світ змінюється з кожним днем ​​», — наголошує Василе Філат.

джерело: sobor.com.ua

 

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: