Християнство на карантині. Як церкви в Черкасах існують в нових умовах

В умовах пандемії світу доводиться пристосовуватись до нових умов. Ще рік тому, ми навряд чи повірили б, що потрібно буде носити маску, постійно користуватися дезинфікаторами та уникати хвороби, лікування від якої поки що немає. Ці зміни стосуються усіх сфер життя. Релігія також трансформується. Ми розбиралися як церкви в Черкасах існують у пандемію.

Священники української православної церкви дотримуються усіх правил безпеки. Розділили підлогу на квадрати, відмежували працівників храму, ввели регулярну дезинфекцію та масочний режим. На свята богослужіння транслюють онлайн. Змінили навіть форму причастя.

«Ми користуємося спеціальним пінцетом, який у нас посвячений, покритий дорогоцінним металом, бо це честь для нас торкатися тіла Христового. Ми даємо кожному в руки і це те, чого не робила церква протягом півтори тисячі років. І зараз ми повернулися до цієї практики, тому, що бачимо, що є необхідність зберегти один одного від передачі вірусу. Хоча Тіло і Кров Христове є святині. Проте через предмети теж передається вірус, і ми маємо розуміти ті речі, які наука відкриває і рекомендує», — каже  керуючий Черкаської єпархії Православної церкви України, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан.

Християнство на карантині. Як церкви в Черкасах існують в нових умовах

Протестантські церкви також змінили формат служінь. Спільні зустрічі стали рідшими. Віруючі, як і раніше, прагнуть достукатися до кожного, проте тепер у режимі он-лайн.

«Ми змінили не тільки сам хід служіння, ми змінили самі методи, яким чином ми сьогодні проводити служіння. Тому ми змінили не тільки хід служіння. Ми змінили методи, як досягати людей. Ми більшість служінь перевели в он-лайн формат. Ми зробили їх коротшими і доступнішими, щоб люди зрозуміли, що ми поруч у такий час», — відзначає пастор християнської церкви «Спасіння» Іван Потеряхін.

Прислухатися до знань сучасності рекомендують і богослови. Аргументи, типу: навіть у чуму церкви працювали і люди збиралися —  сьогодні не працюють. Бути християнином — це значить піклуватися й про фізичне здоров’я.

«В епоху пізнього Середньовіччя люди не знали джерела цих хвороб, вони не знали про існування цілого світу бактерій, мікробів рознощиків вірусів. Тоді люди в своїй необізнаності продовжували збиратись у великих кількостях, молитися, звертатись до Всевишнього, це все зрозуміло. Але вони не знали подробиць і особливості цих хвороб, і відповідно, будь-яка хвороба швидко поширювалася. Сьогодні ми знаємо про механізм розповсюдження хвороби, й відповідальність у нас сьогодні є більшою. Ми не можемо діяти за тією моделлю, яка існувала в ті часи», — каже настоятель храму на честь святих рівноапостольних Кирила і Мефодія Православної церкви України,  протоієрей Андрій Шиманович.

Християнство на карантині. Як церкви в Черкасах існують в нових умовах

Те, що всі перестороги — це пусте, а вірус вигадали для того, аби керувати масами, часто чує лікар Юрій Швидкий. Чоловік не втомлюється повторювати, що хвороба реальна і загроза існує.

«Коронавірус є дуже небезпечний, він небезпечний тим, що він не піддається ніякій логіці і аналізу. Він дуже погано лікується. Він дуже багато дає ускладнень. Ускладнення розвиваються дуже швидко, їх неможливо профілактувати, і це дійсно дуже велика проблема. Є тип людей які не бояться коронавірусу. Закликаю вас думати про оточуючих», —  відзначає лікар Юрій Швидкий.

Основні рекомендації для безпеки себе та інших прості: маска, найкраще із марлі у 6 шарів, і соціальна відстань від півтора метри. Якщо немає заборони влади, богослужіння відвідувати можна, дотримуючись правил безпеки.

«Коли ми на зібрання наша задача розташуватися в приміщенні церкви рівномірно, не скупчуватися. Бажано, щоб всі одягали маску.  Чому? Тому, що навіть люди, коли приходять у церкву і вважають себе здоровими людьми, можуть уже бути зараженими або переносити інфекцію», — відзначає пан Юрій.

Окрему увагу лікарі радять звернути на маску. Не забувати, що одноразовий виріб після використання потрібно викинути, а багаторазовий попрати та обробити праскою. Все це має убезпечити прихожан церковних служінь від зараження. Взагалі ж відмовитися від традиційного служіння, коли люди збираються разом, не готовий ніхто.

Християнство на карантині. Як церкви в Черкасах існують в нових умовах

«Не треба робити заміну. Що ми замінили звичайне служіння на он-лайн служіння. І те, і інше повинно жити», — вважає Іван Потеряхін.

«Коли ми через карантин не можемо повноцінно присвятити себе спілкуванню Богові, використати ті засоби, які Бог нам залишив — молитви соборні, це храмові таїнства, молитовні наші зібрання. Наодинці ми можемо це зробити. Є хто робив це — це самітники монахи, подвижники, але в більшості християни є соціальні [особи», — каже митрополит Іоан.

Під час скрути християни завжди були тими, хто допомагав і підтримував нужденних. Потребу в соціальності можна задовольнити не лише у спілкуванні, а й у допомозі іншим. Багато християн ще від початку карантину роздавали маски, допомагали продуктовими наборами, доставляли їжу нужденним.

Християнство на карантині. Як церкви в Черкасах існують в нових умовах

«Християни завжди повинні бути носіями соціального служіння. І якщо трапляється така проблема — це має бути ще більша активізація християнських спільнот задля того, аби показати свою жертовність. Не показати в сенсі показухи, а дієво допомогти», — зазначає Андрій Шиманович.

І священнослужителі, й лікарі сходяться на тому, що світ змінюється необоротно. Християни мають адаптуватися до нових умов, берегти себе та людей поряд, вірити в краще та нести допомогу тим, хто цього потребує.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: