Ректор Християнського соціального інституту, єпископ Української місіонерської церкви, керівник відділу розвитку місій і стратегії Асоціації “Еммануїл”, пастор Валерій Тимощук розповів про те, як він перехворів на коронавірус, та, як Бог зцілив його від хвороби. 17 діб він перебував у лікарні. Був у духовній боротьбі та вірив у Божу допомогу.
Валерій поділився, які симптоми у нього були:
“Я почав записувати свої відчуття і зрозумів, що став погано бачити через хворобу. Помітив і симптоми тремору – руки трусилися. Трохи пізніше мені полегшало, а на 12-й день перевели з боксу в загальну палату – там вся стіна була в грибку. Але щоб ви розуміли всю серйозність становища, я майже не спав 12 днів: заплющую очі, а в мене тіло затікає, і я прокидаюся. Але коли ми проходили по коридору, подивився у вікна боксів, що там діється: люди були в ще гіршому стані, ніж у мене!” – розповів Валерій.
Пастор зізнався, що спочатку не вірив в те, що у нього коронавірус, адже він щирий християнин:
“Я думав, що не міг захворіти, тому що ангели Божі мене захищають. Тиждень намагався боротися із захворюванням, не приймав його і молився, піднялася температура. Її начебто вдалося збити, відчув себе легше, але через день знову піднялася – вже 39,9 градусів. Як потім виявилося, це була двостороння пневмонія. До речі, до цього син зробив такий експеримент: дав мені понюхати жіночі парфуми. І я нічого не відчув – нюх зник. А це одна з ознак зараження СOVID-19”, – зазначив Тимощук.
Дізнався про хворобу Валерій після ПЛР-обстеження. Експрес-тест нічого не показав.
“Мене поклали в спеціальний бокс, поставили катетер. Цілодобово вливали ліки, капали, кололи. Те, що відбувалося, пам’ятаю наче у розпливчастому сні. Ситуація ускладнювалася великою кількістю хронічних хвороб: діабет, високий тиск”, – сказав пастор.
“Звісно, як людина праведна я питав: чому це відбувається? І Бог мені показав, що я йшов на компроміс зі своєю совістю там, де можна було боротися. Десь у фільмі погану сцену подивився, десь ще щось. Все це дано нам, щоб ми переосмислили себе, подивилися на себе з боку – насправді ми такі хороші чи є вади? Думаю, що ця хвороба допомагає переоцінити ставлення до свого тіла: як ми його запускаємо, чим шкодимо, як нехтуємо своєю плоттю, не дбаємо про неї”, – додав він.
Також Валерій вірить, що саме Бог зцілив його від хвороби, адже все це могло закінчитися набагато гірше:
“В один момент я зрозумів, що зцілився. Знайомий пастор хотів їхати до мене, щоб молитися разом, але я сказав, що вже не потрібно – Бог зцілив мене, тому що була принесена замісна жертва Христа. Звичайно, велику роль зіграло лікування, але погодьтеся, що без віри людині набагато важче переносити такі труднощі. Я залишився живий. Чи це не чудо?”
