«Не шукайте собі смерти вашим життям безпутнім і не накликайте погибелі на себе ділами рук ваших. Бо Бог не створив смерть, ані не радіє з погибелі живучих. Він бо створив усе на те, щоб існувало, і творіння світу — спасенні; нема в них жадної погубної їді і царства смерти на землі немає, бо справедливість — безсмертна. А безбожні ділами й словами смерть на себе накликають і, взявши собі її за приятельку, гинуть за неї; союз із нею заключають, тому вони варті, щоб належати до неї». – (Муд 1, 12-16)
У Біблії читаємо, що смерть – це перехід, поступове умертвлення пристрастей, умертвлення тіла і народження до нового життя. На знак віри в Христове воскресіння людина покликана перейти в житті через різні етапи – випробування зі здоров’ям, страждання, старіння, смерть для нового життя, для злуки з Христом.
Життя на землі – перевірка, підготовка до майбутнього. Для вірних – це буде вічним життям у безпосередній присутності Бога. То як же ми можемо стати праведними й отримати це вічне життя? Є лише один шлях – через віру в Божого Сина, Ісуса Христа.
- Псалом 116:15 – «Дорогоцінна в очах Господа смерть Його вірних слуг».
- Євреям 9:27 – «І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд».
- Ісая 57:1 – «Праведний умирає, і немає нікого, хто б узяв це до серця, і мужі побожні беруться зо світу, і немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забирається праведний з світу!».
- Об’явлення 21:4 – «І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!».
- Римлянам 8:38-39 – «Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!».
- Івана 11:25-26 – «Промовив до неї Ісус: Я воскресення й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити. І кожен, хто живе та хто вірує в Мене, повіки не вмре. Чи ти віруєш в це?».
- Псалом 23:4 -«Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені,— Твоє жезло й Твій посох — вони мене втішать!».
- Іван 11:40 – «Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш?».
- Римлянам 14:8 – «Бо коли живемо для Господа живемо, і коли вмираємо для Господа вмираємо. І чи живемо, чи вмираємо ми Господні!».
- 1 До солунян 4:13 – «Не хочу ж я, браття, щоб не відали ви про покійних, щоб ви не сумували, як і інші, що надії не мають».
- Іван 14:2 – «Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?».
- Матвія 10:28 – «І не лякайтеся тих, хто тіло вбиває, а душі вбити не може, але бійтеся більше того, хто може й душу, і тіло вам занапастити в геєнні».
- Об’явлення 14:13 – «І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом».
- Євреям 2:14 – «А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола».
- Мудрости 2:23-24 – «Бог же створив безсмертною людину і вчинив її за образом власної природи. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, скуштують її ті, що йому належать».
- Єзекіїль 18:23 – «Чи Я маю вподобання в смерті несправедливого? Говорить Господь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувся з доріг своїх та й жив?».
- Филип’ян 1:21-23 – «Бо для мене життя то Христос, а смерть то надбання. А коли життя в тілі то для мене плід діла, то не знаю, що вибрати. Тягнуть мене одне й друге, хоч я маю бажання померти та бути з Христом, бо це значно ліпше».
- 1Коринтян 15:22-26 – «Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу. А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу. Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми! Як ворог останній смерть знищиться».
Святе Письмо говорить, що ми можемо померти насправді лише за однієї умови: якщо оберемо те, що до смерті призводить, тобто — гріх.
У нас не буде можливості розкаятися в наших гріхах після смерті, оскільки після зустрічі з Богом віч-на-віч у нас не залишиться вибору, як тільки повірити в Нього. Проте Він хоче, щоб ми просто зараз прийшли до Нього у вірі та любові. Якщо ми приймемо смерть Ісуса Христа як плату за наше гріховне повстання проти Бога, то нам гарантоване не тільки повноцінне життя на землі, але й нескінченне життя в присутності Христа.
