31 Вірш з Біблії про духовні дари допомоги, потішання та милосердя

У Нагірній проповіді Ісуса одне з блаженств звучить так: «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть» –  (Матвія 5:7).
Милосердя – це те, що ми виявляємо, коли Бог зароджує в нас жаль і співчуття – у наших стосунках, словах і діях. Це – не просто почуття; це – любов у дії. Милосердя є бажанням реагувати на потреби інших і полегшувати їхні страждання, самотність і горе. Воно спрямоване на вирішення фізичних, емоційних, фінансових або духовних труднощів за допомогою великодушного, самовідданого служіння. Милосердя виявляється у захисті смиренних, бідних, принижених і забутих.Чудовий приклад милосердя міститься в Євангелії від Матвія 20:29-34: «Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий. І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: “Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!” Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: “Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!” Ісус же спинився, – покликав їх та й сказав: “Що хочете, щоб Я вам зробив?” Вони Йому кажуть: “Господи, – нехай нам розкриються очі!” І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, – і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним». Зверніть увагу, що сліпі пов’язували милосердя не з почуттям, а з дією. Їхня фізична проблема полягала в тому, що вони не могли бачити, тому актом милосердя для них було втручання Христа, яке привело до відновлення їхнього зору. Милосердя – це більше, ніж почуття; за ним завжди слідує дія.

1. Дії 9:36 – «А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила».
2. 2 Коринтян 1:3-4 – «Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої, що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих».
3. Матвія 5:7 – «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть».
4. Луки 10:33-34 – «Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився. І він підійшов, і обв’язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього».
5. Галатам 6:2 – «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закона Христового».
6. Матвія 25:35-36 – «Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене».
7. 1 Тимофія 6:17-18 – «Наказуй багатим за віку теперішнього, щоб не неслися високо, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожиток, щоб робили добро, багатилися в добрих ділах, були щедрі та пильні».
8. Якова 2:14-17 – «Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра? Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму, а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе? Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!».
9. Євреїв 13:16 – «Не забувайте ж і про доброчинність та спільність, бо жертви такі вгодні Богові».
10. Дії 20:35 – «Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам’ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!».
11. Римлянам 15:1 – «Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати».
12. Приповісті 14:21 – «Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний».
13. 2 Коринтян 7:6 – «Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита».
14. 2 Солунян 2:16-17 – «Сам же Господь наш Ісус Христос і Бог Отець наш, що нас полюбив і дав у благодаті вічну потіху та добру надію, нехай ваші серця Він потішить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!».
15. 2 Коринтян 1:7 – «А наша надія певна про вас, бо ми знаємо, що ви спільники як у терпіннях, так само і в потісі».
    
16. Матвія 9:36 – «А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха».
17. Луки 6:36 – «Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!».
18. Михей 6:8 – «Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно».
19. Колосян 3:12 – «Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у щире милосердя, добротливість, покору, лагідність, довготерпіння».
20. 1 Петра 3:8 – «Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні, покірливі».
21. Луки 6:31 – «І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви».
22. Приповісті 19:17 – «Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому».
23. Псалом 112:4 – «Світло сходить у темряві для справедливих, Він ласкавий, і милостивий, і праведний!».
24. 2 Коринтян 1:4 – «Що в усякій скорботі Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорботі знаходяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих».
25. Римлянам 15:5 – «А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом».
26. Матвія 5:9 – «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть».
27. 1 Івана 4:11 – «Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного!».
28. Приповісті 31:8-9 – «Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним. Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного».
29. Євреям 4:16 – «Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать».
30. Приповісті 3:27 – «Не стримуй добра потребуючому, коли в силі твоєї руки це вчинити».
31. Ісая 58:10 – «І будеш давати голодному хліб свій, і знедолену душу наситиш, тоді то засвітить у темряві світло твоє, і твоя темрява ніби як полудень стане».
    

Дар потішання згадується в переліку духовних дарів у посланні до Римлян 12:7-8. Грецьке слово, перекладене як «потішання», – це «параклесіс» (пов’язане зі словом «параклет»). «Параклесіс» фактично означає «прикликати до себе», несучи ідею привертання когось до себе, щоб «утішати», «спонукати», «підбадьорювати», «дарувати радість» і «напучувати». Всі ці дії є складовими дару потішання. Наприклад, Павло часто закликав і спонукав своїх читачів діяти відповідно до написаного ним. Вдалим прикладом є текст у Римлянам 12:1-2, де апостол закликає римлян віддати свої тіла Богу як живу жертву. Зробивши це, вони зможуть пізнати та зрозуміти Його волю. Мабуть найкращим біблійним прикладом людини, що володіла даром потішання, є Варнава. Його справжнє ім’я було Йосип, але апостоли звали його «Варнавою», що означало «син потіхи» (Дії 4:36). Ми бачимо, як у Дії 9:27 Варнава іде із новонаверненим Павлом і представляє його настороженій церкві. У Дії 13:43 він закликає віруючих перебувати в Божій благодаті. У Дії 15:36-41 він обирає Івана-Марка партнером у служінні, незважаючи на те, що той залишив попередню місію. Інакше кажучи, Варнава дає Марку ще один шанс. Усіма своїми діями він демонстрував цей дар, привертаючи інших до себе, щоб утішати, підбадьорювати та допомагати їм ставати ефективнішими для Христа.

Духовний дар допомоги згадується в Біблії в одному зі списків духовних дарів. Грецьке слово, перекладене як «допомога» у 1 Коринтянам 12:28, з усього Нового Завіту зустрічається лише тут, тому точне значення дару допомоги є дещо незрозумілим. Це слово буквально означає «полегшувати, допомагати, брати участь і/або підтримувати». Ті, хто має такий дар, можуть допомагати чи підтримувати інших людей у церкві зі співчуттям і благодаттю. Цей дар має широкий спектр застосування – від підтримки у повсякденних клопотах, до допомоги в управлінні справами церкви. Однак існує, мабуть, глибше значення духовного дару допомоги. Оскільки це – один із дарів Святого Духа, що даються для збудування Тіла Христового, то духовний бік дару допомоги є навіть важливішим за його практичний аспект. Віруючі, які мають цей дар, отримують унікальну здатність визначати тих, хто бореться із сумнівами, страхами чи проходить через духовну боротьбу. Вони звертаються до тих, хто має духовну потребу, із добрим словом, розумінням, співчуттям та унікальним умінням викладати біблійну істину переконливо та з любов’ю. «Золоті яблука на срібнім тарелі – це слово, проказане часу свого» для духовно слабких і виснажених (Приповісті 25:11). Такі християни можуть розвіяти неспокій у пригніченому серці словами істини і радості, що дарують надію та впевненість.

Також, за посиланнями нижче, є перелік статтей, які, на нашу думку, свіввідносяться даній темі:

1. 24 Вірші з Біблії про Хрещення Святим Духом та Його дари
2. 27 Віршів з Біблії про Духа Святого і Його плоди.
3. 20 Віршів зі Святого Письма про Духа Святого.
4. Топ-15 Віршів з Біблії про дар молитви “іншими” мовами та дар тлумачення “інших” мов.
5. 26 Віршів з Біблії про духовні дари віри, зцілення та дар розпізнавання духів.
6. 28 Віршів з Біблії про духовні дари слова мудрості і слова знання, керівництва і учителювання.
7. 21 Вірш з Біблії про дар пророцтва.
8. 27 Віршів з Біблії про імена і титули Духа Святого.
9. 15 Віршів зі Святого Писання про мир і душевний спокій.
10. 28 Віршів з Біблії про віру.