20 Віршів з Біблії про Церкву

Церква «еклесіа» – це зібрання віруючих людей, покликаних із цього світу для того, щоб об’єднатися з Богом і один з одним для особливої місії – бути захисниками Біблійної істини, проповідувати Євангеліє всім народам і як наречена готуватися до приходу Жениха (це Другий Прихід Христа).

З чим порівнюється Церква?

1. Єдиний організм. Церква – це тіло Христове. Віруючі є членами Його тіла , а Христос є «голова тіла» і «голова Церкви».
2. Храм. Церква – це «Божа будівля», «храм Божий» в якому перебуває Святий Дух. Христос є «наріжним каменем» цієї будівлі. За словами Петра, віруючі – це «каміння живе», що будується в «дім духовний».
3. Наречена. В Біблії Церква представлена нареченою Ісуса Христа. Христос настільки полюбив Церкву, що «віддав за неї Себе, щоб її освятити…щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади… щоб була свята і непорочна!».
4. Сім’я. Через віру в Ісуса спасенні стають дітьми Небесного Отця. Тепер вони «домашні для Бога» і відносяться один до одного як брати та сестри.
5. Стовп і підвалина правди. Церква оберігає істину, захищає її від нападів. Всяке вчення випробовує Словом Божим.
6. Військо. Церква порівнюється із грізним військом з прапорами (Пісня над піснями 6:10). Це не те військо, яке проливає кров. Це військо несе Євангеліє, завойовує нові душі для Христа (Дії 16:5). Вона має «Божу зброю», щоб «стати проти хитрощів диявольських» (Ефесян 6:11).
   

1. Матвій 16:18 – «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її».
2. Матвій 18:20 – «Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них».
3. Колосян 1:18 – «І Він Голова тіла, Церкви. Він початок, первороджений з мертвих, щоб у всьому Він мав першенство».
4. 1 Коринтян 12:27 – «І ви тіло Христове, а зосібна ви члени!».
5. Ефесянам 1:22 – «І все впокорив Він під ноги Йому, і Його дав найвище за все за Голову Церкви».
6. Римлянам 12:4-5 – «Бо як в однім тілі маємо багато членів, а всі члени мають не однакове діяння, так багато нас є одне тіло в Христі, а зосібна ми один одному члени».
7. 1 Петра 2:9 – «Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого».
8. Євреям 10:24-25 – «І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той».
9. Ефесянам 4:11-12 – «І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків. Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той».
10. Якова 5:16 – «Отже, признавайтесь один перед одним у своїх прогріхах, і моліться один за одного, щоб вам уздоровитись. Бо дуже могутня ревна молитва праведного!».
    
11. Ефесянам 4:32 – «А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!».
12. Іван 13:35 – «По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою».
13. 1 Коринтян 14:23 – «А як зійдеться Церква вся разом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?».
14. Ефесян 5:22-27 – «Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому. Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!».
15. Діян. 2:46-47 – «І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися».
16. 2 Коринтян 1:11 – «Як поможете разом і ви молитвою за нас, щоб за дар ласки, що нам виявлений багатьма, багато-хто дяку складали за нас».
17. Ефесян 4:11-12 – «І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів, 12щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового».
18. Римлянам 15:1-2 – «Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування».
19. Ефесян 5:22-27 – «Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе, щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!».
20. 1 Тимофія 3:15 – «А коли я спізнюся, то щоб знав ти, як треба поводитися в Божому домі, що ним є Церква Бога Живого, стовп і підвалина правди».

Церква може бути живою та зростаючою, навіть якщо кількість її членів / прихожан залишається незмінною. Якщо ті, що перебувають у церкві, зростають у благодаті й пізнанні Господа Ісуса, виконуючи Його волю у своєму житті як особисто, так і всією громадою, – така церква по-справжньому зростає. Водночас, ряди церкви можуть поповнюватися щотижня, обчислюючись величезними цифрами, але вона буде залишатися духовно млявою.
Опис живої та зростаючої церкви ми знаходимо в книзі Дії Апостолів 2:42–47, де віруючі «перебували… постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах». Вони служили один одному й тим, хто потребував пізнання Господа, щоб Він «додавав до них щодня тих, які спасалися». Коли ці речі мають місце – церква матиме духовне зростання, незалежно від того, чи відбувається чисельне збільшення, чи ні.