Водночас значна частина мешканців України, щонайменше кілька мільйонів людей, (переважно на заході країни) відзначає це важливе християнське свято 31 березня. Це роблять католики, протестанти, румуномовні православні парафії та греко-католики Закарпаття, які вперше святкують по-новому.
Тому сьогодні найбільше відзначають Великдень на Закарпатті, зокрема в Ужгороді, Мукачево та інших містах і селах, де багато греко-католиків Мукачівської єпархії.
Чому так відбувається?
Частина українських православних (автокефальна ПЦУ) та греко-католики (Українська греко-католицька церква на чолі зі Святославом, яка підпорядковується Риму) ще з вересня 2023 року відмовились від старого Юліанського календаря та святкували Різдво 25 грудня замість 7 січня.
Проте з Великоднем (який у народі часто називають Паска), як і з низкою інших так званих рухомих свят, зокрема Трійці, все не так просто – адже уніфікації календарів, як дехто вважав, повністю не відбулось.
Річ у тім, що українські церкви перейшли не на чистий Григоріанський календар, а фактично на оновлений Новоюліанський, в якому так звані рухомі свята і далі визначаються по-старому.
АВТОР ФОТО,БОГДАН АНДРІЇВ
АВТОР ФОТО,БОГДАН АНДРІЇВ/МІСЬКИЙ ГОЛОВА УЖГОРОДА
Виняток – греко-католики Закарпаття, які не підпорядковуються УГКЦ та Святославу, а підлеглі напряму Риму. Вони перейшли на чистий Григоріанський календар й тепер святкують усі свята з католиками. Парафіям, які хотіли святкувати по-старому, дозволили це робити на перехідний період.
Загалом визначення дати святкування Великодня для християн – це складна і спірна річ. Великдень прив’язаний не до дати, а до весняного рівнодення та повного місяця – а через багато нюансів католики та православні мають великі розбіжності та сперечаються про це не одну сотню років.
Сто років тому Вселенський патріархат, а за ним і низка інших православних церков Європи, перейшли на новий календар. Але і вони не наважились чіпати Великдень і досі відзначають його по-старому.
Зокрема тому, що до старого, Юліанського календаря прив’язана стара Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви.
Той собор постановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення.
На перший погляд, це правило просте – але на практиці система цих розрахунків складна, і церковний календар з часом почав сильно відрізнятись від астрономічного. Детальніше про це читайте у матеріалі Великдень 2024. Чому Україна перейшла на новий церковний календар, але “Паска” аж у травні.
АВТОР ФОТО,БОГДАН АНДРІЇВ/МІСЬКИЙ ГОЛОВА УЖГОРОДА
Унікальне Закарпаття
Унікальна ситуація склалася на Закарпатті, де віряни розділилися одразу на три церковні календарі.
Українська православна церква (УПЦ, яка раніше була Московського патріархату, але тепер заперечує зв’язки з Росією), яка є найбільшою конфесією в краї, залишилася на старому календарі. Вони святкуватимуть Великдень 5 травня.
Тоді ж його цьогоріч святкуватимуть і парафії Православної церкви України (ПЦУ), адже вони перейшли на новоюліанський календар. Парафій ПЦУ тут значно менше, ніж УПЦ.
Водночас місцева Мукачівська греко-католицька єпархія, яка не підпорядковується УГКЦ і підлегла напряму Риму, вирішила повністю перейти на Григоріанський календар, включно зі святкуванням рухомих свят. Тому в храмах Закарпаття (яких кілька сотень) греко-католики святкують Великдень 31 березня.
