Як бути тим, з ким захочуть спілкуватися люди, котрі ще не знають Христа? Як показувати їм любов, водночас залишаючись вірним своїй вірі?
Розбираємось з цими питаннями завдяки тексту від пастора Миколи Савчука
Чи доводилося вам мати справу з людьми, які вважали себе кращими за вас? Розумнішими, успішнішими, а, може, навіть моральнішими?
Що ви тоді відчували? Напевне, приниження і бажання піти. Зверхність завжди відштовхує, а смирення приваблює.
Однак як нам самим не потрапити у цю спокусу?
Пам’ятаймо про те, що без Бога усі ми приречені.
«Як написано: Немає ні одного праведного… Всі збилися з дороги, зробилися непридатними…» (Рим. 3:10, 12)
«…і вся наша праведність, наче поплямована одежа» (Ісаї 64:5).
Цінуймо наше спасіння як незаслужений дар.
«Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?» (1 Кор. 4:7)
«Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю» (2 Кор. 5:21).
Намагаймося вести чисте життя, але не з обовʼязку, а вдячності.
«То що, будемо грішити, бо ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні!» (Рим. 6:15)
«Христос визволив нас для свободи, тож стійте в ній і не впрягайтеся знову в ярмо рабства» (Галатам 5:1).
Будьмо співчутливими до тих, хто все ще не знає Господа.
«Поводьтеся мудро із зовнішніми, використовуючи час…» (Кол. 4:5).
«Бо це добре і до вподоби нашому Спасителеві, Богові, Який бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини…» (1 Тим. 2:3-4).
Думаю, усі ми чули притчу про блудного сина, яку також можна сміливо назвати притчею про старшого брата, адже в першу чергу вона була адресована книжникам та фарисеям.
У фіналі цієї історії стало ясно, що жоден із них не мав справжньої близькості з батьком: перший — через гріх, а інший — через гордість за свої правильні вчинки.
Тоді як Ісус показує нам зовсім інший підхід — особисту святість, але при цьому відкритість до тих, хто збився з дороги.
Він не дружив із принципами цього світу, але був другом для світських людей (Луки 7:34).
У Ньому була повнота «благодаті та істини» (Івана 1:14). Тож нам є в Кого вчитися!
