Рак – діагноз, чи вирок? 20 жовтня — Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози. Про цю хворобу кричать ЗМІ та втомилися розповідати лікарі. Ця проблема настільки поширена, що скоріше за все у вас є знайома людина, у якої діагностували онко. То чому ж 25 відсотків українців звертаються до лікаря, коли уже запізно? Про прості речі, які рятують життя у нашому наступному сюжеті.
Не підозрювала про смертельну небезпеку і Валентина Василівна. Вона дізналася про діагноз “рак молочної залози”, коли хвороба була вже на третій стадії. Болю не було, лише новоутворення, яке збільшувалося.
“Троє дітей було, і я сама, мені треба було їх спасати”, – згадує Валентина Василівна.
Коли пухлина стала зовсім помітною, подруга порадила звернутися до місцевої знахарки, яка ніби може вилікувати все.
“Робили вона спеціальну мазь. Казала, що вона роз’їдає і все пройде, та мені не допомогло”, – каже Валентина.
Місяць жінка замішувала та наносила мазь, яку порадила знахарка. Від чого отримала опіки й нуль оздоровчого ефекту. Коли звернулася до лікаря, пухлина вже була розміром з куряче яйце. Її відправили на операційний стіл.
“Після операційної в мене довго наркоз виходив. Брату лікар сказав: “Якщо через пів години вона не встане, вона взагалі не встане”, так брат сидів і казав на весь коридор: троє дітей я зробив сиротами”, – згадує Валентина.
Україна посідає друге місце в Європі за темпами поширення онкозахворювань. Щодня 450 українців дізнаються, що у них виявлена злоякісна пухлина, а це 20 осіб на годину. З них 250 помирають. Проте близько половини захворювань можна попередити.
“Ми любимо засмагати, а це досить-таки шкідливо в певних дозах, тому що ультрафіолет, коли йде додаткова інсаляція, є фактором ризику розвитку меланоми, злоякісної пухлини шкіри. Тому засмагайте в міру, не дуже захоплюйтесь соляріями, користуйтеся сонцезахисними кремами. Іншим фактором ризику є надлишок ваги пацієнта, так звані неспалені калорії. Не вдаючись до хитрих розрахунків індексу маси тіла, скажу, що треба багато рухатись і правильно харчуватися”, – каже обласний позаштатний онкохірург, завідувач онкохірургічного відділення №2 в Черкасах Олександр Мельник.
Сьогодні відомо п’ять основних джерел ризику захворювання на рак. Це високий індекс маси тіла, низький рівень споживання фруктів і овочів, відсутність фізичної активності, вживання тютюну та алкоголю. Тому поради щодо шкідливих звичок, які втомилися повторювати лікарі, насправді важливі.
Друга проблема в цій сфері – пізнє діагностування. Якщо виявити хворобу на ранніх стадіях, лікування буде простішим і ефективнішим.
“Пропорційно стадії захворювання погіршується прогноз. Якщо при першій стадії п’ятирічне виживання становить 95 – 96 відсотків і наближається до ста відсотків, то зі збільшенням стадії захворювання вона знижується. І при другій стадії ми вже бачимо п’ятирічну виживаність, яка становить, в залежності від категорії А або Б, 70-50 відсотків. При третій стадії цей відсоток знижується до 30, і при 4-й стадії тільки 12 відсотків пацієнтів переживають п’ятирічний бар’єр”, – розповідає завідувач онкомамологічного центру Черкаського облонкодиспансеру Олег Тюрін.
А чверть українців звертаються в лікарню вже на третій – четвертій стадії раку. Лікарі скаржаться, що незважаючи на пропаганду профілактики та регулярних обстежень, багато пацієнтів їх ігнорують, а відчувши неладне, намагаються лікуватися самотужки, народними методами. Лікуються чим завгодно – від “чар” знахарок до капустяних листків, а коли стає зовсім погано, йдуть у лікарню.
“Як правило, кожна людина думає, що це не може бути з нею. По-друге, саме ставлення до здоров’я, до тіла, воно не настільки ще ціннісне, так щоб я одразу якісь зміни відчула й пішла перевіряти. Може бути й негативний досвід спілкування з лікарями. Ну, і наше легке “Мине. І це мине”, воно теж дається взнаки”, – говорить кандидат психологічних наук Наталія Шавровська.
Щоб виявити рак на ранніх стадіях, потрібно слідкувати за своїм тілом і регулярно проходити профілактичні огляди.
“Треба з певного молодого віку робити обстеження легень. Краще не флюрографію, а рентгенографію. Жінки з певного віку повинні відвідувати гінеколога, обов’язково щорічно. Це той самий скринінг. Це необхідність – після тридцяти років чоловікам щорічно оглядати передміхурову залозу і пряму кишку. Обов’язково потрібно жінкам від 40 років проходити мамографію, з певним алгоритмом. Обов’язково, бажано і треба чоловікам з 50 років, і це така категорична рекомендація, раз на рік здавати аналіз крові на простат – специфічний антиген”, – каже обласний позаштатний онкохірург, завідувач онкохірургічного відділення №2 Олександр Мельник.
Найкращий результат обстежень – це почути, що ти здоровий. І це варто грошей і зусиль, які ви на це витратите. Якщо ж рак виявили, варто пам’ятати: це не вирок.
“Рак – це звичайна хвороба, така, як і безліч інших. Лікується вона непогано, навіть добре, якщо виявляється вчасно. Й це головна проблема. Якщо порівняти результат від лікування раку та від деяких інших запальних, агресивних хвороб, то невідомо, що гірше”, – відзначає Олександр.
У 2018 році Нобелівську премію з фізіології і медицини дали за, цитуємо, “абсолютно новий принцип” терапії онкозахворювань. Ученим удалося “обдурити” ракові клітини і не дати їм пригнічувати імунну реакцію організму. Це здійснило революцію в терапії і лягло в основу цілого класу лікарських препаратів. Якість лікування онкозахворювання щороку покращується.
“У 2004 році, ми хвалилися тим, що у нас п’ятирічне виживання пацієнтів з раком молочної залози дійшла до 50 відсотків. Минуло 10 років, і в 2014 році при 60-річчі черкаського онкодиспансеру у нас вже показники перевищили 60 відсотків, а точніше, 62 відсотки. Що буде в цьому році, дізнаємося в липні”, – каже завідувач онкомамологічного центру Черкаського обласного онкологічного диспансеру Олег Тюрін.
Тисячі людей перемогли онкохворобу. Серед них багато відомих особистостей. Нейрохірург і політик Бен Карлсон усе життя рятував інших. Він досяг неймовірних висот у нейрохірургії. У 2002 році професор повідомив, що хворий на рак. Він лікувався й переміг хворобу.
Яніна Соколова, українська тележурналістка, дізналася про свій діагноз минулого року. Жінка лікувалася сім місяців хіміотерапією та приховувала свій діагноз від загалу. У цей час вона активно працювала на телебаченні, знімалася в кіно та грала в театрі. Наразі обстеження доводять, що вона перемогла хворобу. І таких історій багато.
“Відсотків вісімдесят я б давала на ставлення до цього всього, бо зрозуміло, що перше буде шок. І важливо дати постраждати трошки, можливо, спочатку. Треба робити все, що можеш, щоб вилікуватися”, – каже кандидат психологічних наук Наталія Шавровська.
“Легше лікувати десятьох, які хочуть лікуватися, ніж одного, якого вмовляє вся сім’я: “ну, давай ми щось зробимо””, – відзначає Олександр Мельник.
Історія Валентини Василівни не закінчилася на операційному столі. У жінки був великий стимул жити – троє дітей, заради яких вона була готова на все. Через рік жінка повернулась у лікарню.
“Поїхала на перевірку. Лікар мене не впізнав. Дійшло до того, сказала йому медсестричка, хто я. Так він, як схватив мене на руки, каже, я ніколи не повірю. Я тебе вже рік, як похоронив”, – каже Валентина Василівна.
Минуло більше 20 років. Тепер жінка регулярно обстежується і слідкує за своїм здоров’ям. Вона дочекалася онуків і точно знає, що рак можна перемогти.
