Які асоціації у вас виникають, коли чуєте слово «благодать»?
Слово «благодать» складається з двох старослов’янських слів – «благе даяння», або “добрий дар”, якщо говорити сучасною українською мовою. Отож, благодать Божа, яку Він дає нам, – це добрий, безкоштовний дарунок. У 1 посланні до Коринтян 1:4 є такі слова: «Я завжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благодать, що була вам дана в Христі Ісусі». Найбільший дарунок, який Бог коли-небудь міг приготувати для всього людства, – це Його благодать, Його безкоштовний дарунок.
Щоби спастися за часів Старого Заповіту, люди мусили щось робити. Авель, щоб догодити Богові, приніс жертву. Адам мав бути слухняним – не їсти забороненого плоду. Ной мав збудувати ковчег. Авраам повинен був залишити свою землю і піти туди, куди його поведе Бог. Ізраїльський народ, щоби спастися, мав виконувати 10 заповідей. Все це не є благодаттю Господа нашого Ісуса Христа.
Розгляньмо місця з Писання, де говориться про благодать. Всі ці місця записані в Новому Заповіті. У Євангелії від Івана 1:17 знаходимо такі слова: «Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з’явилися через Ісуса Христа». Отож, єдиним джерелом, через яке Бог виливає Свій безкоштовний дар – благодать Свою, благе даяння, є Ісус Христос. Багато людей, які проповідують різні релігії на Землі, говорять, що Бога можна досягнути різними шляхами, що Йому можна догодити через віру в будь-якій конфесії чи в будь-якій філософії, ідеології. Це неправда. Божа благодать виливається тільки через Ісуса Христа, Господа нашого.
Розгляньмо наступний текст – 2-е послання до Тимофія 1:9: «…що нас спас і покликав святим покликом, не за наші діла, але з волі Своєї та з благодаті, що нам дана в Христі Ісусі попереду вічних часів». Отож, спасіння і покликання Боже до життя вічного не залежить від наших добрих учинків. Багатьом людям пропонується сьогодні вивчати Біблію, пропонується вірити в Ісуса Христа, але вони кажуть: «Ні, ні, мені треба стати кращим, треба щось виконати для того, щоб спастися». Біблія каже: «Друзі, ні». Треба вірувати в Ісуса Христа, Він все зробив для того, щоб я і ти були спасенні. Чи можеш ти зробити щось більше за Нього? Він був розп’ятий за тебе на хресті. Саме в цьому Його благодать, Його пожиток для тебе. Це Божий безкоштовний дар.
Багато хто неправильно розуміє благодать. Деякі люди кажуть: благодать – це можливість робити те, що хочу. Але в посланні до Римлян 6:1 сказані такі слова: «Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоби благодать примножилася? Зовсім ні!». Отже, хто прийняв благодать, прийняв її не для того, щоб робити що завгодно, відкинути 10 заповідей Мойсеєвих і сказати: «Я не хочу це робити, я буду робити те, що мені захочеться. Написано в Законі: „Не чини перелюбу», а я живу по благодаті, тож я буду чинити перелюб”. Ні, зовсім ні, – каже Павло. Благодать дана, щоб ми жили свято. Отож, правдиве розуміння благодаті – це святість.
Друге послання до Коринтян 8:9 говорить нам: «Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом». Багато християн сьогодні проповідують, що якщо ти живеш по благодаті, повинен мати все, повинен користуватися найкращим, в тебе має бути найкраще здоров’я, найкраща машина, найкраща квартира, меблі в квартирі – все найкраще. Але це не є правдою. Біблія так не вчить. Біблія каже, що навіть якщо ти маєш найкраще, віддай його комусь, пожертвуй це найкраще комусь – саме в цьому полягає благодать. Правдивий характер благодаті – це жертовність, жертва, це – віддавати себе людям, жити побожно перед Богом і перед людьми, жертвувати собою, своїм часом, своїми талантами, своїми силами – всім заради Божого Царства.
У 2 посланні до Коринтян 8:1-4 апостол Павло говорить, що Церква в Македонії прийняла благодать від Бога. І в чому ж полягала ця благодать? – В тому, що вони просили прийняти дар та спільність служіння святим, вони жертвували на служіння іншим церквам. І апостол Павло називав це благодаттю. Отож, жертовність заради єдності церкви всім, що нам дає Бог, – це благодать Божа. Перше рішення, яке робить людина в своєму християнському житті, у слідуванні за Богом, – це посвята себе Церкві, народу Божому. Це перший крок росту в Богові. Благодать подається для того, щоб ми росли в спільності один з одним, в жертовності один одному.
Послання до Римлян 12:3 говорить про те, щоб не думали про себе більше, ніж належить думати, але думали скромно, у міру віри, «нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує». (Єф. 4:29). У цих двох віршах слово „благодать” ототожнюється з такими поняттями, як думки і слова, які нас будують. Через правильні думки один про одного, коли не принижуємо один одного, коли не робимо когось поганим у власних очах, коли говоримо один одному тільки добрі речі, цим будуємо один одного і зростаємо на спасіння.
У 1 посланні до Коринтян 15:10 сказано, що благодать – це служіння та велика правда. Це праця і служіння для Бога. Не просто, склавши руки, раз на тиждень посидіти в церкві і послухати, що скаже пастор і ще, можливо, нарікати, що щось зроблено не так. Благодать, яка жила у Павлові, була благодаттю великої праці та великого служіння для Господа. Сьогодні благодать, яка в тобі, закликає тебе служити. Жити по благодаті – це значить служити і працювати, втомлюватися для Бога, вмирати для Нього.
В посланні до Єфесян 3:8 апостол Павло каже такі слова: «Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове». Тут він говорить, що по благодаті Христа відкрилася його життєва місія. Це, напевне, найважливіше в духовному рості християнина: щоб він знав, для чого живе на цій землі, до чого Бог його покликав, що він повинен зробити. Отож, Павло знав свою життєву місію через Божу благодать. Він знав, що Бог посилає його проповідувати Євангеліє язичникам. Брате і сестро, друже, ти знаєш, для чого живеш на цій землі? Яке твоє служіння Богові? Помолися – і Бог відкриє тобі, що ти повинен зробити для Нього.
Коли чинимо згідно місця, записаного у 2 посланні до Коринтян 4:15, то бачимо, що благодать – це подяка Богові. Павло каже, що благодать спонукує нас дякувати на славу Бога. Благодать – це означає не нарікати, не казати: «Боже, чому Ти мені даєш мало?», благодать – це дякувати за все: за холод, за голод, за недоїдання, – за все, що Він посилає в наше життя. Це і є благодать, це життя по благодаті.
І останнє, що значить жити по благодаті. Це те, що наголошує на фінальному моменті життя християнина. У 1 посланні Петра 1:13 написано, що благодать – це очікування другого приходу Господа нашого Ісуса Христа. Це найбільша благодать. Чого ти, друже, очікуєш у своєму житті: більшої зарплати, пенсії, підвищення на роботі, признання від людей, кращої думки про тебе? Це все ніщо у порівнянні з тим, що є очікуванням другого приходу Ісуса. І це благодать.
Апостол Петро в 2 посланні 3:17 закликає нас пізнавати Христа: «Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування». Благодать росте через те, наскільки ми близько знаємо Ісуса. Є люди, які шукають руку Божу, а є люди, які шукають лиця Божого. Ви розумієте різницю? Наша молитва щодня: «Дай, Боже, Свою руку». Що нам важливіше: бачити, як наші дружини й чоловіки для нас щось роблять, приносять додому зарплату, або наші діти щось для нас роблять, чи нам важливіше просто бачити лице один одного, бути в присутності один одного? Думаю, що хочемо бачити обличчя один одного. Біблія каже – пізнавати Христа, пізнавати не руку, а лице Його. Будьте в Його присутності, знайте Його якості, перебувайте з Ним у спільності – і через це ваша благодать зростатиме.
В посланні до Євреїв 4:16 написано, що життєві труднощі нас наближують до благодаті, вони примушують шукати Божу благодать: «Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать». Що шукає багато людей, в яких є проблеми? Бога? Багато хто з нас хворіє, у багатьох є серйозні проблеми зі здоров’ям – тоді шукаємо дорогі ліки, дорогі рецепти, йдемо до хороших лікарів. У посланні Якова в 5 розділі можна знайти безкоштовний рецепт здоров’я: це благодать, яку Бог тобі посилає, це зцілення, яке Бог тобі дає через молитву віри. Шукайте Бога в труднощах.
В посланні Якова 4:6 написана єдина умова для прийняття благодаті: «Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать». Покора – це єдина умова для отримання благодаті.
Апостол і автор послання до Євреїв 12:15 каже: «Дивіться, щоб хто не зостався без Божої благодаті, щоб не виріс який гіркий корінь і не наробив непокою, і щоб багато-хто не опоганились тим». Гірким корінням насамперед є неправильне розуміння благодаті, коли думаємо, що благодать – це вседозволеність, коли думаємо, що благодать – можливість грішити, коли думаємо, що благодать – це все для мене, коли не маємо правильного розуміння благодаті. Це може бути гірким коренем, який позбавить вас Ісуса Христа.
Ідіть до Христа, щоб іншим віддавати цю благодать. Другий гіркий корінь, який може лишити нас благодаті, – це змішування благодаті з ділами Закону: якщо хочеш жити по благодаті, але надієшся на себе, на свої сили, на те, що зможеш виконати 10 заповідей, думаєш, що ти такий моральний. Якщо думаєш, що своїми вчинками можеш спастися, то залишишся без Христа. Ісус закликає нас прийняти Його благодать через віру в Нього, саме Він дає повноту Своєї благодаті для спасіння і побожного життя у Ньому!
Павло Миронюк