Хочу засвідчити про Божу любов у моєму житті. Я живу з Ісусом у серці вже 17 років. Багато це чи мало? Якщо порівнювати з моїм віком – це небагато. Але для духовного зросту це вже не так то й мало. Тільки тепер, коли я вже Боже дитя, я зрозуміла, як Бог любить мене і веде Своїм шляхом. Тепер я краще усвідомлюю, як Господь вів мене до покаяння. Раніше я думала, що те, що було в моєму житті, це або «везіння», або випадковість. Тепер я розумію, що випадковостей не буває,- на все Божа воля. Багато було випробувань (і ще буде), горя, переживань, але все це не марно, а тільки для того, щоб я, проживши пів життя, пізнала свого Творця і Спасителя. Я майже нічого не знала про Нього, жила як і всі «християни» за обрядами. Дякую Богу за мого чоловіка Саргіса, адже за ним я прийшла в Дім Молитви де і почула Слово Боже. А від Слова – віра. Я пізнала, наскільки краще жити у цьому грішному світі, маючи Бога у серці. Так, багато випробувань, але з Богом їх значно легше проходити, і я вчуся правильно на них реагувати. Хочеться більше й більше пізнавати Бога, пізнавати Його волю в моєму житті і виконувати її, бути у близьких відносинах з Господом.
В цьому мені допомагає постійне читання Біблії, молитва, а також навчання у домашній групі «Пенсіонер». Вивчаючи книгу Грегорі Р.Фріззелла «Повернення до святості» пізнаю багато Божих істин, викриваю невидимі гріхи у своєму житті. Дякую сестрі Ліді Нестеренко, яка нас згуртувала для вивчення Слова Божого.
Я бачу результати цих занять у своєму християнському житті, у житті моїх сестер, які теж духовно зростають, змінюються в образ Божий. Радію за сестру Марію Микитівну, яка пізнала Бога в «поважних» роках. Але як вона горить бажанням вивчати Слово Боже, як вона радіє кожній нашій зустрічі! Хочеться, щоб у нас всіх була така гаряча віра. Дякую нашій церкві у с. Думанці, яка зріднила нас у Божій любові. Молюся, щоб і мої діти і внуки прагнули більше пізнавати нашого Творця і шукали особистого спілкування з Ним. Завжди їм про це нагадую. Молюся за всіх братів і сестер. Добре, що організували випуск цієї газети – хочеться, щоб на її сторінках було більше свідчень, статтей про життя нашої церкви, реальних людей. Нехай благословить усіх вас Бог!
З любов’ю у Христі Катерина Гулян