Тисячі людей у Вінницькій області – та й не тільки у ній – сьогодні не спали. Ввечері у вівторок на військових складах біля міста Калинівка почали вибухати снаряди.Влада оголосила евакуацію з Калинівки та кількох сіл у тому районі. Вивозити людей також допомагають волонтери. На ранок середи відомо про щонайменше одну постраждалу. Люди, які опинилися в епіцентрі подій, розповіли BBC Україна, як пережили цю ніч.
Пані Світлана, мама трьох дітей. Калинівка
О пів на десяту ми з дітьми дивилися кіно, а чоловік уже спав, коли гримнули двері, ніби щось впало. Вийшли подивилися – нічого. Потім знову чую: бух! Тут чоловік схопився і каже: “Щось тут не те”.
Виходимо надвір, а в нас якраз усе добре видно, бо ми недалеко – десь кілометри за чотири від цих складів. І там уже почало блискотіти і гупати. Сусіди на вулиці повибігали на дорогу, а воно все сильніше й сильніше, вже добре видно заграву.
Ми в хату, дітей бігом вдягати. Почало шарахати вже так, що ми накинули на себе ковдри, подушки – і в підвал. У підвалі сиділи – то вже дуже сильна хвиля лупила. Ми двері повністю заклали мішками з бараболею – то било такою хвилею, що мішки розкидало по погребу.
А потім почув чоловік, що хтось гукнув. Ми повідсували мішки, вийшли – а там, звісно, страхи господні: все позривало, все, дах.
Тут почав телефон пікати, бо зони немає в погребі, почали всі дзвонити – волонтери, з міліції. Приїхали машиною з міліції, ми повантажилися, і десь о пів на третю нас вивезли.
Приїхали ми до батьків, у Грушківці. Куди ж далі їхати? Тут хоч у хаті тепло. Діти сплять он, бідні, перелякані. Самій манюсінькій два роки, старшим вісім і десять.
Чи будуть виділяти якусь допомогу – нічого не знаємо. Ми зараз зідзвонюємося, щоб хоч дізнатися, де хто є, чи всі живі і хто куди тікав. Навіть не знаємо, чи та хата стоїть.
Дуже переживаємо, що і як буде. Хоч би воно стихло, і хата щоб стояла. Бо стільки вкладали всього, а сьогодні лишилися з тим, що встигли схопити.
Пані Галина, 68 років. Калинівка
В районі десяти годин усе почалося. Я саме лягала спати. Почало рвати, літати над головою.
Залізла в погреб, до чотирьох сиділа в погребі. Потім вилізла.
Подзвонила дочка, сказала, що евакуюють. Я ж коли в погребі сиділа, там навіть “зони” не було. Вже як вилізла, мені сказали, що там мають бути волонтери, то я вийшла – і за рогом мене підібрали.
Вивезли нас у Вінницю. Розмістили в школі. Умови нормальні, дуже по-людськи відносяться. Їсти дають. Тепер чекаємо з моря погоди.
Віра Борисівна. Вінниця
Я ночувала у дочки в Вінниці, а чоловік лишився в Калинівці. Нам подзвонила знайома, сказала, що в них щось вибухнуло. Почали дзвонити йому. А в нього ж чотири інсульти було – він сам їздить із Вінниці в Калинівку, але погано пересувається.
Діти написали у Facebook пост, щоб його забрали. А потім чекали.
За якийсь час подзвонили йому – і він сказав, що його вже везуть у Гущинці (село неподалік від Калинівки. – Ред.) – волонтери приїхали.
Привезли в якийсь дитячий садочок, вони там переночували. Потім волонтери у Вінницю, в 6-ту школу його доправили. А я працюю через дорогу, то вже забрала його. Його тут погодували – я прийшла, він котлету доїдав. Печиво, тістечка стоять на столах.
Наш будинок стоїть від цього складу дуже близько. Але там не так страшно, як далі. Коли їх везли через Калинівку Другу, то там дуже гриміло.
Чоловік каже, що там, де наша хата, безпечно. Але що там зараз – не знаємо, і не знаємо, як надовго це все.
У них є одні сусіди, там мама паралізована – вони залишилися, бо мама не пересувається, куди ж її тягти. Дзвонимо зараз їм – трубку не беруть.
Тут у Вінниці ми чули, як бахкає. У будинку, де дочка живе, все трусилося. О третій годині рівно був один вибух такий, що все здригнулося, і через три хвилини – ще один такий же. А потім бахкало й бахкало. Але паніки в Вінниці немає.
Сергій Бондар, волонтер
Ми – з організації C14, зараз безпосередньо тут, возимо людей. Посеред ночі зібралися і поїхали. Я через ліс зараз бачу ці склади.
Перш за все, вивозимо людей, евакуюємо тих, хто звертається. Але трапляються випадки мародерства, і зараз намагаємося зреагувати: їдемо на чергову адресу, де намагалися викрасти речі в покинутому будинку.
Ситуація по Калинівці – багато будинків стоять без вікон. Та є ближчі до епіцентру вибухів населені пункти, наприклад Павлівка – зараз туди поїдемо. То звідти люди дзвонять і кажуть: там десь будинок без вікон, десь будинок без даху, десь щось вибухнуло, десь щось горить – приїдьте, будь ласка, поможіть.
Ми опублікували телефони гарячої лінії у Facebook-групі “SOS Вінниця – Калинівка”, і люди звертаються. Дзвінків просто мільйон, колосальна кількість, не встигаємо все опрацьовувати. Лише я вже вивіз порядка 20 людей.
Це переважно літні люди, ми звозимо їх до райадміністрації і тут уже тягар лягає на плечі комунальних служб, які час від часу організовують рейси і вивозять далі людей.
Поліція і пожежники працюють. Але якщо така маса людей звертається до волонтерів з приводу евакуації, то, очевидно, недостатньо ефективно. Але, тим не менш, робота йде.
Джерело: http://www.bbc.com/ukrainian