Як вилікувати залежність від наркотиків. Історії черкащан

Залежність — це слово, що звучить, як вердикт. Сьогодні в Україні залежність від наркотиків та алкоголю вважаються хворобою, яку слід лікувати у відповідних закладах. Та наскільки вони ефективні, питання, яке тривалий час залишається відкритим.

14 — річний Максим гарно навчався в школі, приносив додому грамоти. Та рік тому викладачі стали нарікати: хлопець погано вчиться, пропускає. Виявилося — вживає наркотики. Допомогти підлітку взялася соціальна служба, та проблема виявилася глибшою. Мама хлопця — Наталя — живе від запою до запою.

«І от тепер у нас така боротьба. Або ми цього хлопчика і маму спасаємо, вертаємо їх до життя, або опускаємо руки і все, тоді пропадає і дитина, і мама. Поліція кілька разів на день складала матеріали і  передавала в суд, Наталю притягували до адміністративної відповідальності. Їй стає легше на місяць на два, вона починає працювати, але, як тільки є спиртне — це все”, — розповідає завідувачка сектору з питань попередження безпритульності, бездоглядності та захисту прав дітей Черкаської міськради Анжеліка Добровольська.

Аби допомогти хлопцю, маму Наталію п’яну, усю в синцях, соціальна служба витягнула з обшарпаного будинку з чоловіками. Жінку попросили одуматися та пройти лікування  в наркодиспансері. Врешті аргументи спрацювали.

До Черкаського наркодиспансеру жінку привели не вперше. За статистикою п’ята частина пролікованих у цьому закладі протягом року знову повертаються до стаціонару. Проблема залежності тяжка і складна, і допомога потрібна не тільки, а то й не стільки фізична.

“Зрозумійте одне, залежності — невиліковні, і весь той час коли людина після лікування не вживає наркотики, алкоголь —  називається ремісією, вона може тривати день, два, а може все життя. Це настільки індивідуально, залежить від того, як людину пролікують, як  вона себе налаштує. Тому, потрібна допомога і психолога”, — каже головний лікар КЗ Черкаського облнаркодиспансеру Анатолій Борозенець.

Альтернатива державних закладів лікування — християнські реабілітаційні центри. Саме в такий потрапила  наша друга героїня —  Наталія. Наркодиспансери їй не допомогли, і надію на життя жінка вже не мала.

«У 9-му класі я спробувала наркотики, перший час кололась раз на місяць, потім частіше і частіше, і була в повній наркотичної залежності з якої просто не знала виходу. Вен не було, ноги гнили, були абсцеси, я не знала як жити далі, як все змінити”, — ділиться реабілітантка з п’ятирічним стажем наркозалежності Наталія.

Протягом року лікування жінка звільнилася від залежності, навчилася грати на гітарі, і зараз виконує псалми в церкві. Після лікування вона зустріла хлопця, з яким вони побралися. Зараз у подружжя семеро дітей, Наталія вже 14 років не вживає наркотики.

Мати Максима ж на наступний день від лікування відмовилася, і покинула наркодиспансер. Де вона зараз — невідомо.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: