Нервували так, що замикалися в собі та втрачали свідомість. Школярі перед здачею ЗНО контрольних та екзаменів почувають на собі подвійну відповідальність. Адже мають виправдати сподівання і батьків і вчителів. Особливо це стосується вразливих дітей, розповідає шкільний психолог Світлана Губанова.
“Є анорексія у нас, психосоматичні розлади, діти з суїцидальними думками, і з кожним роком кількість таких дітей збільшується. Про це говорять психологи і ми теж це помічаємо”, – каже психологиня Світлана Губанова
Стрес – це реакція організму на подразнення, де подразником є ситуація. Більшість дітей сьогодні перебуває під впливом стресу. Посилюється психічна діяльність дитини, їй потрібно засвоювати і переробляти великий обсяг інформації. Перенапружуються фізіологічні системи організму під впливом емоційних чинників.
“Я відчуваю стрес, коли погана оцінка по якомусь важливому для мене предмету, коли погано контрольну написала, або скоро буде контрольна. Коли щось сталося в школі , наприклад з однокласниками якась проблема”, – каже школярка Аліна Лізюменко.
У невеликих кількостях стрес може бути «позитивним». Але надмірний стрес – «токсичний» і може вплинути на поведінку дитини, її працездатність, здоров’я, взаємини з оточенням та родиною.
“Коли ми перебуваємо у довготривалому стресі, наша імунна система дає збій і наша дитина може часто хворіти. В запущених випадках психічні розлади у дитини, може бути зламана самооцінка на все життя”, – каже психологиня Світлана Губанова
Те, що діти хвилюються, помічають і вчителі. Вчителька приватної школи Вікторія Столярова говорить, що тут головне знайти підхід до кожного.
“Коли починаються самостійні, контрольні роботи, тематичне оцінювання, ось тоді вони справді трішки переживають та хвилюються, також вони хвилюються під час відкритих уроків. Але ми все ж таки намагаємося їх змотивувати, допомогти, підтримати їх, і тоді вони менше переживають і тоді цей стрес не є таким помітним. Ми з ними проводимо цікаві фізкультхвилинки, можемо включити якусь пісеньку послухати, поговорити по душам”, – каже учителька Вікторія Столярова.
Дослідження показують, що негативний вплив стресу є глибшим у дітей, яким менше 10 років. За даними Американської психологічної асоціації, близько 20% дітей повідомляють про те, що вони відчувають сильну тривогу і напруження, але тільки 3% батьків можуть оцінити наявність стресу у своєї дитини. Розпізнати його можна за такими ознакам:
“Це можуть бути фізіологічні ознаки, наприклад це можуть бути зміни у харчуванні, вона буде або багато їсти, або втратити апетит, це можуть бути зміни у сні. Дитина буде або погано засинати, погано спати, або ж навпаки дуже багато спати. Це головні болі. Це шлунковий тракт, болить животик дуже часто. Це слабкість. Це зміни в настрої. Тобто дитину може кидати від поганого настрою до хорошого”, – відзначає Світлана Губанова.
Вчителі відзначають, що поведінка дітей змінюється саме на кінець року. Багато контрольних та самостійних, у одинадцятикласників – ЗНО. А ще погода не сприяє інтенсивному навчанню.
“За моїми особистими спостереженнями, діти на початку року більш такі стримані, більш такі наполегливі, більш підготовлені до навчання. В кінці року це десь дівається. Уже сонечко за вікном і вони стають більш розв’язані рухливі”, – каже учитель Микола Каганюк.
Аби допомогти дитині впоратися з хвилюванням, мають в першу чергу реагувати батьки, вважає психолог Світлана Губанова. Перший крок до допомогти своїм дітям – це зрозуміти, що їх турбує, і підтримати їх. Таким чином, ви допоможете побороти стрес на самому початку.
“Якщо ти виявив, що у дитини стрес короткочасний. То це ваш контакт мами із дитиною. Ви просто говорите, і тоді дуже легко виявляється яка причина, що сталося, що потрібно робити. Якщо це ситуація, яка відбувається протягом тривалого часу, то можливо вам, як мамі треба звертатися вже з педагогами, з шкільним психологом”, відзначає Світлана Губанова.
Аби вберегти дитину від стресу, будьте зразком для наслідування. Робіть усе можливе, щоб тримати свій власний стрес під контролем. Будьте уважні, відслідковуйте, які телевізійні програми, книги та ігри у ваших дітей перед очима. Учіться слухати, і використовуйте похвалу, а не покарання. Адже, як стверджують психологи, все починається із сім’ї.
