Отже, дар інших мов ‒ це здатність говорити слова, які невідомі тому, хто говорить, через пряме натхнення від Святого Духа.
- 1 Кор. 12:10 – «А іншому роблення чуд, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому вияснення мов».
- Марка 16:17 – «І такі ознаки будуть супроводжувати тих, хто повірив: Моїм Ім’ям виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами».
- Дії 2:4 – «І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти».
Говорячи про природу інших мов, варто провести деякі відмінності, які даються в Дії 2 і 1 Коринтянам 14.
З розповіді в Дії. 2 можна зробити висновок, що дар мов, отриманий апостолами, передбачав незнання цієї мови для мовця, але мова була знайома для слухачів, так що вони не потребували дару тлумачення.
Можливо, що диво в Дії 2 було не так в говорінні незнайомою мовою, як в здатності слухачів розуміти кожен свою мову від одного мовця. На відміну від феномена в день П’ятидесятниці, в Коринті дар говоріння мовами має на увазі не тільки незнання мови самим мовцем, але й слухачами. Не зважаючи на той факт, що Коринт був багатонаціональним містом, Павло не припускав, що серед слухачів виявиться людина, здатна зрозуміти сказане незнайомою мовою без надприродного дару тлумачення.
- 1 Кор. 14:10-13 – «Хоч справді є багато мов у світі, та жодна з них не без значення. Отже, якщо не розумію значення слів, то буду чужинцем для того, хто говорить, а той, хто промовляє, — чужинцем для мене. Так само і ви: оскільки прагнете духовних дарів, — просіть, щоб мати їх щедро на збудування Церкви. Той, хто говорить мовами, нехай молиться, щоб умів пояснити».
В (1 Кор. 14:10−13) Павло проводить аналогію між іноземними мовами і говорінням “іншими” мовами, що вказує на те, що це не тотожні поняття. В будь-якому випадку, чи то мови в Дії 2, чи «ангельські мови» в (1 Кор. 13:1 – «Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!»), в обох випадках вони передавали значення, яке могло бути витлумачене. Ця відмінність особливо важлива в світлі досліджень таких лінгвістів як Вільям Самарін, які показують, що багато проявів “інших” мов (говоріння мовами) не мають лінгвістичних характеристик (тобто, в них відсутні синтаксис і семантика).
- Рим. 8:26-27 – «Так само й Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як долясно, але Сам Дух заступається за нас невимовними зітханнями. Досліджує серця, знає, яка думка Духа, бо Він заступається за святих з волі Божої ».
Багато дослідників згодні в тому, що мова тут може йти про молитву на інших мовах, яка народжується не в розумі людини, а в його дусі. У всякому разі, це цілком допустимий тлумачення цього тексту. Варто також зауважити, що оригінал Святого Письма не містить заголовних або малих літер, тому ці вірші можуть говорити як про молитву Святого Духа, так і про клопотання нашого людського духу.
У цьому місці Писання Павло стосується однієї з немочі, яка властива всім християнам незалежно від віку, освіти чи деномінаційної приналежності. Апостол говорить, маючи на увазі і самого себе: “Ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить”. Наша неміч полягає в тому, що духовний світ здебільшого закритий для нашої свідомості. Освіта, навіть найкраща, здатна лише розвинути нас інтелектуально. Я не кажу, що освіта не суттєва. Якраз навпаки, вона має величезне значення для формування розуміння і мудрості, але вона ніколи не замінить нашої величезної потреби в молитовному дарі Духа Святого, в молитві клопотання, яка якісно перевищує всі природні здібності душі людини.
Людина – це дух, який має душу і живе на землі в тлінному тілі. Відповідно до думки багатьох видатних дослідників Біблії, душа людини включає в себе розум або інтелект людини, його емоції і волю. Душа потребує постійного оновлення та очищення, яке відбувається за допомогою Слова Божого. Душа живе і знаходить безсмертя всередині безсмертного духу людини. Дар Святого Духа виливається в дух віруючого і згодом використовується ним для молитви іншими мовами. Можна припустити, що на мовах молиться Дух Святий, але це не так. Молиться, не Сам Святий Дух, а дух віруючої людини, проте здатність до цього він отримує за допомогою дару Святого Духа, Який дозволяє нашому духу клопотати на інших мовах.
Який же дух слухняний людині?
Тільки один – його власний! Тому у владі віруючого почати молитву духом або завершити її, хоча у нас, звичайно, немає ніякої влади над Духом Всемогутнього Бога.
Чи може молитва духу відбуватися на інших мовах?
Так, адже Письмо говорить як про молитву розумом, так і про зітхання невимовних. Досвід багатьох святих минулих століть в цьому відношенні теж досить багатий і різноманітний. Проте, коли Біблія говорить про молитву духом, часто мова йде саме про молитву на мовах.
Що на рахунок тлумачення інших мов?
Дар тлумачення мов є окремим даром, але він, вочевидь, найчастіше застосовувався у поєднанні з даром інших мов.
Використання дару мов у церкві, просто аби продемонструвати всім наявність такого дару, було лише виявом марнославства. Апостол Павло сказав коринтянам, що якщо двоє чи троє людей, які розмовляють іншими мовами, бажають виступити на зібранні, то тоді також мала бути присутньою людина із духовним даром тлумачення мов.
- 1 Коринтянам 14:28 – «А коли б не було перекладача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!».
- 1 Кор. 14:2 – «Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне».
- 1 Кор. 14:14-16 – «Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду! Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом. Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш».
- 1 Кор. 14:14-21 – «Написано в законі: «Чужими мовами й іншими устами я буду говорити до народу цього, та вони й так мене не послухають», – каже Господь».
Звідси виходить що на інших мовах молиться НЕ Дух Святий, а дух людський, але в таємничої зв’язку з Духом Божим. Як написано в Псалмах: «Безодня безодню закликає Твоїх водоспадів» – (41:8).
Тому, коли я молюся на інших мовах, молиться мій дух, тоді як розум залишається без плоду, оскільки він не розуміє тих слів, які я вимовляю. Слова ці розуміє Бог (див. 1 Кор. 14:2). Якщо ж я буду молитися так в церкві, то внесу тільки збентеження, а невіруючим скептикам можу навіть дати привід для спокуси. Що ж мені робити, адже молитися на мовах – сама природна мова – сама природна форма молитви для християнина, який прийняв дар Святого Духа? Апостол Павло відповідає так “Буду молитися духом, і буду молитися й розумом”.
Досліджуючи Новий Завіт, ми безумовно бачимо, що багато вимог Божих просто неможливо виконати, спираючись тільки на розум і здібності Душі людини. Так апостол Павло пише:
- до Ефесян 6:18 – «Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих».
Зауважте, що мова не йде про звичайну душевної молитві. Письмо тут говорить про молитву нашого духу, а не розуму, який є обмеженим. Причому молитися духом треба “З повною витривалістю”. Виявляється, можливо перебувати в молитві духу постійно, навіть в ті моменти, коли ти зайнятий якимись справами.
- 1 Кор. 14:18-19 – «Дякую Богові моєму, розмовляю я працював більше всіх вас говорю мовами, але в Церкві волію п’ять слів зрозумілих сказати розумом моїм, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою».
Очевидно, що в своєму особистому молитовному житті апостол постійно практикував молитви на мовах, тоді як в церковному служінні – молитви розумом. Думаю, що це самий здоровий зразок молитви для кожного з нас.
Отже, після нашого короткого біблійного огляду, можна зробити висновок: молитва на інших мовах не є даром тільки для обраних. Зрештою,те, що Він дав дар Духа багатьом мільйонам віруючих підтверджує, що цей дар доступний і вам! Не випадково Дух Святий говорить через Павла:
- 1 Кор. 14:5 – «Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хіба що пояснює, щоб будувалася Церква».
- 1 Кор. 14:26 – «То що ж, браття? Коли сходитесь ви, то кожен із вас псалом має, має науку, має мову, об’явлення має, має вияснення, нехай буде все це на збудування!».
- 1 Коринтян 14:23 – «Коли зійдеться вся Церква разом, і всі говоритимуть мовами, а ввійдуть туди прості або невіруючі люди, то хіба вони не скажуть, що ви збожеволіли?»
Всі, значить всі. Кожен, значить кожен. Всі ми немічні і не знаємо, про що маємо молитись, як належить. Абсолютно до всіх звернув апостол Петро свою першу проповідь:
- Діян. 2:38-39 – «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш».
Таким чином, як Біблія, так і досвід десятків мільйонів християн по всьому світу, свідчать про істину: молитва на інших мовах, молитва духу – дорогоцінний дар Божий, доступний кожному віруючому християнину!
- до ефесян 3:20-21 – «А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас, Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь».
Також, за посиланнями нижче, є перелік статтей, які, на нашу думку, свіввідносяться даній темі:
- 24 Вірші з Біблії про Хрещення Святим Духом та Його дари
- 27 Віршів з Біблії про Духа Святого і Його плоди.
- 20 Віршів зі Святого Письма про Духа Святого.
- 27 Віршів з Біблії про імена і титули Духа Святого.
- 26 Віршів з Біблії про духовні дари віри, зцілення та дар розпізнавання духів.
- 28 Віршів з Біблії про духовні дари слова мудрості і слова знання, керівництва і учителювання.
- 31 Вірш з Біблії про духовні дари допомоги, потішання та милосердя.
- 21 Вірш з Біблії про дар пророцтва.
- 15 Віршів зі Святого Писання про мир і душевний спокій.
- 28 Віршів з Біблії про віру.