“Це було завдання. Ми переходили на територію, що контролював противник, щоб відбивати нашу землю назад”, – розповідає військовий.
“Я йшов перший в групі. Коли ми поверталися, хтось зачепив міну, яка має властивість розриватися на 2400 уламків.
Одразу після вибуху подумав: “А раптом мене не зачепило”. Але коли відчув в роті порох від міни, зрозумів: “Все, приїхали, повоював!” Відчув, що порвало уламком щоку, вибило зуби.
Одразу впав на спину. Побачив, що права нога зламана, сильно кровоточить, але рухається. Ліва нога і ліва рука неробочі.
Слабкість швидко прийшла. Але почувався так, що ще не маю вмирати! Тай думаю: “Невже з Богом зустрінусь зараз? Варто скоренько каятися, поки я ще при свідомості!”
Тай кажу: “Духу Святий, скажи, за що я маю ще покаятись?” Молюсь, молюсь і молюсь.
Раптом Господь каже: “Ти не будеш вмирати, будеш жити!”” – пригадав Назар Старжинський.
джерело: https://sobor.com.ua/news/chudo
