Від важкого підлітка до чемпіонки — українська боксерка Юлія Стойко

Юлія Стойко — українська боксерка, чемпіонка та володарка Кубка України, бронзовий призер молодіжного чемпіонату світу 2015 року та молодіжного чемпіонату Європи 2016 року. Майстер спорту України

Юлія тренується з 2013 року в спортивному клубі «Схід» міста Києва під керівництвом Дмитра Бутунця, виступає у ваговій категорії до 69 кг.

PlusOne — це платформа, що об’єднує церкви та християнські організації, які готові використовувати спортивні події різного масштабу для благовістя та подальшого учнівства.

Юлія поділилася своєю історією.

«Мені не хотілося йти додому, тому що я розуміла: в черговий раз побачу ту ж картину: мама плаче, молодша сестра плаче. І тоді я зв’язалася з поганою компанією. Бувало, випивала, палила. Тато лаяв мене за те, що я п’яна, хоча насправді п’яним був він. Міг і руку прикласти. У мене було дуже багато таких ночей, коли я просто гуляла одна по вулиці…

Я зупинялася біля будь-якого будинку і з усієї сили гамселила його стіни. Потім приходила додому, а в мене кісточки на руках в крові.

В душі була величезна порожнеча.

Якось я проходила зі своїм колишнім найкращим другом повз залу, у нас з собою було пиво, цигарки, і ми зустріли хлопчика, який тут в залі раніше тренувався. Він почав розповідати, що займається боксом, говорив про те, як це круто, скільки у нього привілеїв. І я, неясно чому, сказала: «Я теж хочу!»

Коли я дивилася на Дмитра і порівнювала його з іншими людьми, то мені здавалося, що він не з цього світу. Я жодного разу не чула від нього поганого слова. Бувало, що після важкого тренування у мене вже не було сил, а він мені говорив: «Юлька, треба!» Я починаю лаятись, говорити погані слова, а він мені: «Юля, ти ж дівчинка, не треба так».

І він повіз мене до християнського табору. Як тільки я зустрічала когось в таборі, мені здавалось, що у цієї людини в очах сердечка. З них виривалася ця любов. Я познайомилася з Богом завдяки цим людям.

Бог — це коли у тебе забирають все погане, а натомість дають все саме класне. Я уявляю, що коли буду стояти на п’єдесталі із золотою медаллю, то не буду показувати на себе, мовляв, це я молодець. Я показуватиму в небо — на Того, Хто молодець!

Вже зараз я досягла багато чого. Вірю, що досягну ще більшого. У цьому нам з тренером допомагає саме Бог!»

джерело: sobor.com.ua

 

 

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: