«…іще в сивині вони будуть цвісти…щоб розповідати , що щирий Господь. (Пс.92:15-16)»
В неділю усі християни традиційно в церкві. А й дійсно, цей день давно вже став не більше ніж традицією для багатьох із нас. І останнім часом, чомусь, побутує така практика: чим менша церква – тим активніші люди, чим більша – тим лінивіші. Це дуже страшно, та ми, християни, починаємо засинати в час, коли Господь надзвичайно близько. І сон цей не тільки духовний, а іноді навіть фізичний. Адже історії про християн, які неодноразово засинали на служіннях – не вигадки. Це реальність, якої нам з вами вже давно час позбутися. Та, нажаль, тут спрацьовує та сама схема, що і з активністю.
Молоді люди можуть іноді не помічати цього, проте християнки більш поважного віку вважають це глобальною проблемою. Адже погодьтеся, можна роками ходити до церкви і не мати спасіння. Бо з «християнина», який лише сидить і робить благочестивий вигляд немає ніякої користі. Це той самий грішник, який ще не вплутаний в беззаконня. І це страшно. Страшно роками ходити до церкви і в кінці кінців залишитися на її порозі, коли прийде Спаситель. Аби цього не сталося група християнок з ЄХБ церкви села Думанці Черкаського району почали активне вивчення Слова Божого.
Сестри збираються кожної середи для того, аби прославити свого Творця і дослідити Писання. Іноді жінки запрошують до себе гостей, з якими можуть поділитися своїми знаннями і почути щось нове, корисне для себе. Окрім розбору Біблії сестри мають ще одне особливе служіння. Про свою працю на славу Господню розповіла Віра Харлампівна, член церкви села Думанці та сестринської групи «Пенсіонер»:
– Наше служіння Господу – це служіння людям. Після розбору Слова Божого ми маємо трохи вільного часу, який вирішили витрачати з користю. Ця ідея виникла взимку, коли крім сидіти й пити чай не було іншої роботи. Тож ми вирішили шити! Першу партію своїх поробок ми вже подарували братам і сестрам з нашої церкви на Різдво. Ми пошили маленькі подушечки для молитви дияконам, пастору та найстаршим сестрам, а молодим мамам – спеціальні подушечки для набору шиття. У майбутньому плануємо вигадати якісь цікаві подарунки для молоді та усіх, хто ще лишився без нашої уваги!
Така практика домашніх християнських груп виявляється дуже ефективною і цікавою. До того ж, сестри знайшли себе не лише у власному духовному збагаченні, а й у служінні іншим. Тож давайте не будемо спати, а прокинемося і почнемо працювати втричі більше. Бо Господь гряде і той час, якого ми з вами чекаємо, зовсім близько.
– На останньому занятті,- розповідає Катя Андріївна, – Господь відкрив нам дуже важливу тему. Виявляється, здатність прощати – головна ознака того, що людина знаходиться у правильних взаєминах із Богом.
Щосереди ви можете приєднатися до сестринського служіння о 10.00, попередньо зателефонувавши Надії Харлампівні (0952737335).