Багато років тому один африканський вождь відвідав королеву Вікторію в Англії. Йдучи, він поставив їй одне питання: «Ваша величносте, в чому секрет величі Англії» – «Біблія» – Не роздумуючи відповіла королева.
Біблія – найцінніша книга у світі. Жодна людина не може вважати себе освіченою доти, поки не познайомиться з Біблією. Я читав її щодня впродовж п’ятдесяти років, і буду читати її до тих пір, поки не зустрінусь віч на віч з Господом мого життя – Ісусом Христом. Раджу вам чинити так само. Відкривайте Біблію з молитвою, читайте з увагою, виконуйте з радістю. Вивчайте її заради мудрості, вірте їй заради спасіння, живіть за нею заради святості.
Особисто для мене вона найдорожчою і найулюбленішою. Вона насичує мій розум, душу і серце Господніми істинами. Чим більше я вивчаю її, тим більше люблю. Немає книги у світі подібної їй. Вона – Божа Книга. Коли я читаю її, Бог говорить зі мною. Я чую Його голос. Читаючи її, люди рятуються, керуючись нею, вони живуть. Вона – наш єдиний авторитет. Або вона зберігає нас від гріха, чи гріх утримує нас від читання її.
Одна з найвеличніших біблійних книг – це Євангелія від Івана. У третьому розділі Євангелії від Івана написано дуже важливі слова: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне». Це і є найвеличніша розповідь усіх часів і народів. Ці слова – є ключовими словами усієї Євангелії. Через цей вірш до спасіння прийшло більше душ, ніж через будь-який інший вірш в Біблії. Він був перекладений на найбільшу кількість мов. У ньому передається величезна Божа любов. У цьому вірші є чотири вислови, які відносяться до любові Божої.
Перше: «Бо так полюбив Бог світ»
«Бо ТАК полюбив Бог…»Спасіння починається у Бога. Ви не маєте ніякого відношення до цього. Бог приготував для вас спасіння ще до вашого народження. Не думайте, що ви можете самі пізнати Бога. Бог Сам відкриває Себе, дає людині можливість пізнати, зрозуміти Його. Це Він робить перший крок. «Бо так полюбив Бог …» Це коротке слово «так» має велике смислове навантаження в тексті, адже завдяки йому автор вміло підсилює важливість того, що сталося в історії людства: Бог-Отець віддав Свого Єдиного Улюбленого Сина на смерть заради усього людства лише тому, що так полюбив людину – Своє творіння. У цьому й полягає унікальність християнства.
Для порівняння, язичницькі боги – це боги страху і ненависті. Наш Бог – це Бог любові. Язичники бояться своїх богів. Ми любимо Свого Бога. Їхні боги – це боги суду, влади і жорстокості, спрямованих їм на шкоду. Наш Бог теж – Бог суду і влади, але перш за все Він – Бог любові, Який шукає для нас найкращого. Бог ненавидить любить гріх, який живе в людині, але Він безмежно любить людину. Вам важко приймати хвороби ваших дітей, але ви любите своїх дітей!.. Божа любов незбагненна! Його любов незрозуміла, однак реальна. Я хочу, мій друже, щоб ви знали, що Бог вас любить. Він любить вас, незважаючи на те, що ви накоїли у своєму житті. Він завжди любитиме вас, незважаючи на ваше до Нього ставлення.
«Бо так полюбив Бог світ …» Світ повний бунтарів, які відвернулися від Бога, але Бог продовжує любити їх, незважаючи на їхні гріхи. Біблія говорить: «Але Бог Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим.5: 8).В іншому вірші говориться, що «Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих» (Рим. 5:6). Бог любить не тільки добрих, але і злих. Коли Христа прибивали до хреста, Він молився: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять!» (Лук.23: 34). Така любов божественна, вона вища людської. Незважаючи на нашу ворожнечу, Бог любить нас. Бог любить вас.
Яка чудова, ні з чим незрівнянна любов! Якби Бог знищив людство, як при потопі або в Содомі і Гоморрі, ми б могли зрозуміти це, тому що так чинять люди. Але не Бог. Його любов прощає. Бог милосердний. Він любить неприємних, грішних бунтівників. Його любов надприродна. Тільки Бог може так любити. Якби Він любив тільки добрих, милих і слухняних, ми могли б зрозуміти це, тому що нам властиво любити тих, хто любить нас. Ми любимо наших друзів – це людська любов. Бог же любить ворогів. Він любить неслухняних і грішних, і така любов для нас незбагненна, вона поза межею нашого розуміння. Пригадайте притчу про блудного сина: безмежна любов батька до свого непутящого сина, який зганьбив його своїм ганебним життям. Батько чекав його з відкритими обіймами: «Бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся» (Лук.15: 24). Яке вітання! Така любов Бога!
Друге: «Що віддав Сина Свого Єдинородного»
«Бо так полюбив Бог світ, що ВІДДАВ …»Любов вимагає жертви. Любов викликає дію. Вона повинна показати, проявити себе.
Це вірно навіть відносно людської любові. Бог довів Свою любов тим, що віддав. «Бог так полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного». Він міг би послати Ангела або Архангела, але Він не зробив цього. Він послав Свого Сина. Ніщо не довело б Його любов більше і краще, ніж віддача єдинородного Сина. Земний батько віддасть все, що у нього є, перш ніж пожертвує своїм сином. Не забувайте, що Бог міг позбавити Свого Сина від хреста, але допустив Його страждання і не допоміг Йому в найстрашніший час. Будучи батьком, могли б ви допустити, щоб ваш син переносив жахливі страждання, знаючи, що ви в силах допомогти йому і позбавити його від них? Ви могли б дивитися на страждання вашого сина і не намагатися допомогти йому? Це неможливо! У світі немає такого батька, який би міг стояти і байдуже дивитися, як злі люди забивають цвяхи в руки і ноги його сина, і не намагатися врятувати його. Але Бог так вчинив. Він допустив смерть Свого Сина, коли міг би врятувати Його. Така любов вище людського розуміння. Саме це робить Божу любов такою чудесною. Це не людська, а Божественна любов. Любов Бога до людей настільки велика, що Він спостерігаючи страждання і смерть Свого Сина навіть не намагається Його порятувати. Бог так вчинив з любові до нас, людей. Він допустив смерть Свого Сина. Пригадайте як Ісаак був врятований від смерті, коли Авраам вже готовий був принести його жертву, Бог втрутився:«Аврааме, Аврааме, не піднімай руки на хлопця» (Буття 22:11-12) . Але коли Ісус в передсмертній агонії заволав: «Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти залишив» (Мт. 27: 46), не було голосу, який би відповів Йому. Бог відвернув Своє обличчя і залишив Свого Сина вмирати на самоті для того, щоб врятувати вас, Він пожертвував Своїм Сином. О, яка велика Його любов!
Третя: «Щоб кожен, хто вірує в Нього»
У цьому реченні трьома словами виражені три важливих істини. Слово «кожен» говорить про універсальність Божого спасіння, яке дане всьому людству, включаючи страшенних грішників й високоморальних людей. Апостол Петро вважав, що спасіння належить тільки євреям. Відтак Бог знайшов спосіб показати йому спеціальне видіння для того, щоб він усвідомив усю повноту господньої милості й любові до кожного, хто гине й пішов і до язичників. Божа любов універсальна, і таке Його спасіння. Воно для усіх: євреїв і язичників.
Я закликаю вас прийти до Нього в молитві. Що б ви не зробили і ким би ви не були, Бог пропонує вам спасіння і прощення. Бог чекає кожного з нас, Він прощає всіх: п’яниць, розпусників, убивць, блудниці, брехунів, злодіїв, наркоманів, богохульників. Бог каже: «кожен».
Друге слово – «кожен, хто вірує в Нього». Віра з’єднує грішника з Богом. Віра означає довіру Богу в Ісусі Христі. Це означає, що ви цілком спираєтесь на Нього. Це слово дії. Воно не має ніякого відношення до вашого розуму. Воно не говорить, що ви повинні вірити в певні риси Ісуса Христа. Воно говорить, що ви повинні прийняти Його: «поклади ти все своє уповання на Господа Ісуса Христа і спасешся». Ви повинні довіритися Йому, як ви довіряєтеся ліфту, коли входите в нього, або пароплаву, коли збираєтеся перетнути океан, або поїзду, коли їдете куди-небудь. Забудьте про свій розум. Неважливо, у що ви вірите чи не вірите. Відважтесь довіритись Ісусу Христу. Ви довірили Йому все своє життя, тепер прийшов час дії, яке приводить до спасіння.
«Бо спасенні ви благодаттю через віру, а це не від діл, щоб ніхто не хвалився» (Еф.2: 9).Усі наші добрі справи не можуть нас оправдати перед Святим Богом. Хочеться застерегти найбільше тих, хто вважає, що може спастися певними молитвами і постами, відвідуванням храмів, релігійних церемоній чи паломництвом по святинях. Ні єпитимії, самозречення, тілесне виснаження чи паломництва, – всі справи ні до чого не приведуть, бо спасіння дане Богом по благодаті, а не за діла, добрі діла.
Третє слово «в Нього» говорить, звичайно, про Ісуса Христа. «Кожен, хто вірує в Нього». Не турбуйтеся про свою віру, тому що не важливо чи вірите ви мало чи багато. Подумайте про предмет вашої віри, а ваша віра може бути величиною з гірчичне зерно. Забудьте про вашу віру, думайте про Того, Кому ви довірили себе. Спрямуйте своє уповання на Особистість, і нехай цієї Особистістю буде Господь Ісус Христос. Тільки Господь Ісус Христос дарує спасіння і прощення гріхів. Тільки в Ньому Одному є надія на нове життя. Не покладайтесь на релігію, церкву чи якихось людей, бо тільки в Бозі душа находить спокій, тільки в Ньому – прощення і спасіння! «Віруй в Господа Ісуса Христа і спасешся!»(цитати) «Поклади ти все своє уповання на Христа і спасешся»(цитати).
Четверте: «Не загинув, але мав життя вічне»
У цих словах міститься дві думки. По-перше, ми від чогось врятовані – «не загинув». Ми врятовані від смерті. По-друге, нам щось дано – «але мав життя вічне». Нам дано Життя. Загинути – значить, померти навіки, бути розлученим з Богом назавжди. Це – духовна смерть.
Слово Боже говорить, що «…і вас, що мертві були через провини й гріхи» (Еф.2: 1) і їх потрібно воскресити до життя. Ісус сказав: «Тому я сказав вам,, що помрете в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помрете в своїх гріхах» (Ів.8: 24). Іншими словами, якщо ви не приймете вічне життя, ви підете з цього життя такими, як є, – «мертві через провини й гріхи».
Подивіться на зірвані овочі та фрукти. Вони прекрасні на вигляд і корисні, але незабаром почнуть псуватися і зовсім згниють, тому що відокремлені від дерева, на якому росли.
Так справа йде і з вами. Зовнішній вигляд не грає ролі. Ви вже мертві і гинете, і вічна загибель чекає на вас.
Надії немає, і ви не можете врятуватися, якщо не будете відроджені Богом до нового життя. «Я – Виноградина, а ви – галуззя! Хто в Мені пробуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви».(Ів.15: 5).Бог хоче врятувати вас від смерті і пропонує вічне життя, а я приходжу до вас сьогодні, як Його посол, який несе вам звістку про вічне життя з Богом. Чи хочете Ви прийняти його чи волієте залишитися духовно мертвими? Рішення за вами.
Друже мій, така Божа любов. Вона чудесна, чи не так? Господня любов і благодать – незрівнянна! Бог може пробачити все, але тільки не зречення від Його любові. Свідомо відрікаючись від Божої любові, ви відрікаєтеся від Його Єдинородного Сина – Ісуса Христа.
Бог все ще любить вас. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16). Одного цього вірша достатньо для того, що б довести, що Бог любить вас. Цей вірш Святого Письма – є направду центральним для всієї Євангелії. Бо так полюбив Бог вас, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб ви не загинули, але мали життя вічне.
Тепер прийшов і для вас час відкрити своє серце і прийняти Господа Ісуса Христа як особистого Спасителя.
Освальд І Сміт
Джерело: slovoproslovo.info
