Історик розповів Суспільному, чому був атеїстом та як йому вдалося вивчити напам’ять сторінки релігійних книг, пише risu.ua.
Народився та виріс Володимир Маключенко на Черкащині. Після закінчення аспірантури у київському інституті культури він переїхав у Рівне. Потім 20 років пропрацював викладачем історії української культури в Острозькій академії.
“Моя бабуся була глибоко віруюча. У роки цькування, релігійних гонінь, переслідувань вона залишалася вірною Богові. Молилася моя бабуся кожен день. ЇЇ четверо синів, у тому числі мій батько, воювали в Червоній армії, і всі повернулись живі й здорові. Я твердо переконаний, що їх врятувала молитва моєї бабусі”, — розповів кандидат історичних наук.
Кандидат історичних наук зізнався, що раніше був атеїстом, допоки не почав вивчати Святе Письмо:
“У ті часи я зробив це таємно, безперечно. Я працював викладачем у виші. Ви розумієте, що у ті часи означає людина, яка вірує в Бога”.
На запам’ятовування тисячі сторінок Святого Письма Володимиру знадобилося сім років. Декілька років тому історик захотів вивчити Новий Завіт, Псалтир і деякі тексти з книг Старого Завіту та переказати напам’ять настоятелю Свято-Миколаївського храму в Острозі отцю Юрію.
“Я намагаюся по перших буквах придумувати слова. Тоді вже, знаючи це слово, я відтворював текст. Наприклад, перші слова: «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Є молитва: «Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і побіжать від лиця Його ненависники Його, як щезає дим, нехай щезнуть; як тане віск від лиця вогню, так хай згинуть біси від лиця тих, хто любить Бога»”, — поділився науковець.
Наразі Володимир Маключенко перебуває на пенсії та продовжує вивчати Святе Письмо.
“Читаю книгу першу, книгу Буття Мойсея. Вивчаю перші чотири сторінки напам’ять, а потім буде видно”, — розказав історик.
