“15 років тому я побачила в соціальні мережі, що потрібна кров маленькому хлопчику. У мене рідкісна кров — четвертої групи, я тоді прийшла й відтоді почала здавати”.
У День донора, який в Україні відзначають 14 червня, Яна Коваленко також прийшла до центру переливання крові, аби підтримати чиєсь життя.
Розповідає, що донація — важлива й відповідальна справа, готуватися слід завчасно. Потрібно дотримуватися суворої дієти протягом двох днів. Втім, зізналася донорка, найбільше хвилюється, щоб аналізи були задовільні:
“Сьогодні загальний аналіз в нормі, а на гемоглобін трохи не підходить для здавання крові, але на плазму — все нормально”.
Зі слів Яни, для неї кожна донація особлива:
“Я щораз, коли здала кров, виходжу звідси і думаю про те, що комусь допомогла і мені приємно так стає”.
Шкодує лишень через те, що через особливості здоров’я кров вона може здавати лише чотири рази на рік. Сьогодні був її 17- й раз. Нині Яна не знає, хто конкретно скористається її допомогою, але вірить, що таким простим для неї способом вона рятує чиєсь життя.
“Коли я звідси виходжу, я мов на крилах. Траплялося дуже часто, що мені телефонували, і бабуся хлопчика того передзвонила, і мені подякували. Бабуся тоді плакала, і я плакала. Це було дійсно так чуттєво… мурашки по шкірі навіть зараз, я пам’ятаю”.