В останню неділю лютого в Думанецькій церкві відбулася 2-га зустріч сімейних пар, на яку було запрошено пастора церкви “Благодать” Євтушенко В.П. разом з дружиною. Також, до особливої розмови приєдналися дві християнські родини з Червоної Слободи та одна пара з Черкас. Темою спілкування стало виховання дітей у християнському руслі та за Словом Божим.
Шльончак Нігора: Зустріч була незабутньою, все пройшло спокійно і по-домашньому. Молоді сім’ї звикли бачити молодших спікерів на таких зібраннях,але був надзвичайно благословенний вечір з Владиславим Петровичем і його дружиною. Здивувало і порадувало, що він говорив не нові для нас поради, але вони були актуальними на цей час і відчувалося, що всі слова – це не просто слова, а підтверджені досвідом, перевірені. Головне питання вечора – як зберегти своїх дітей і виховати істиними християнами. Владислав Петрович давав практичні поради, які застосовував у своєму житті і які вже дали результат. Головна порада для батьків – щире християнське життя батьків перед дітьми.
Ковтун Сусанна: Особливо запам’яталися деякі слова спікера. Не можна мати успішне служіння в церкві, якщо вдома не порядок. Не можна бити дітей, це остання міра, але батькам мінус, якщо вони дійшли до цього, а не змогли словами вирішити питання. Не можна кричати один на одного і на дітей. Краще влаштовувати вечори, де всі мають право висловитись і обговорити спірні питання. Чоловік і дружина мають підтримувати романтичні стосунки, і для цього не обов’язково витрачати великі суми. Можна влаштовувати романтичні вечори вдома. Ми будемо відповідати перед Господом за кожну дитину, яку не пустили в цей світ. Потрібно приймати всіх дітей від Господа. А, також, одружені сім’ї повинні жити окремо від батьків.
Олександр Кононенко: Сімейні вечори – це дуже класна ідея. Слава Богу, що в нашій церкві це розвивається. Цього разу в гостях був Владислав Петрович Євтушенко зі своєю дружиною. Він дуже цікава людина, яка має життєвий досвід за плечима. В нашій державі хочуть легалізувати одностатеві шлюби, про це говоритимуть в школах і дітям змалку будуть вкладати в голови, що це нормально. Сумно і страшно уявити, що чекатиме наших дітей в майбутньому. Владислав Петрович закликав підписувати петицію проти прийняття цього закону. А ще він ділився своїм досвідом виховання дітей та давав цікаві поради і розповідав маленькі секрети.
Ратушна Наталя: Тема спілкування було питання про те, як зберегти своїх дітей через роки і виховати справжніми християнами. Спілкування проходило дуже легко та цікаво. Ми обговорили виховання дітей,подружнє життя, приклад батьків дітям та роль школи у становлення особистості.
Пастор навів величезну кількість прикладів з власного життя, що є досить повчальним та актуальними. Те що мені запам’яталося найбільше: дітей повинні виховувати батьки, а не бабусі і дідусі. Мама повинна забути про свою кар’єру та займатися вихованням дітей. Діти повинні бути з мамою хоча б до 7 річного віку, а ієрархія має виглядати так: Бог, сім’я,церква. Такі зустрічі є дуже важливими для молодих сімей для підбадьорення,навчання та обміну досвідом. А також це чудова можливість провести час разом. Ми вдячні Євтушенко В.П за ці години, проведені разом, та безцінний життєвий досвід. Гадаю, такі зустрічі потрібно проводити для зміцнення наших сімей та особистісних стосунків між чоловіком та дружиною.
Сайчишина Поліна: Вечір видався чудовим, ми мали можливість послухати настанови справжнього сім’янина Владислава Петровича Євтушенка, який разом з дружиною виховав 11 дітей, слухняних Господу. Складно уявити скільки довготерпіння, мудрості необхідно у богобійному вихованні дітей, але добре, що існують такі сім’ї, які діляться життєвим досвідом, починаєш розуміти, що з Богом усе можливо. Особисто мені запам’яталася думка спікера, що вкрай негативно на виховання дітей впливають телевізор, мультфільми та садочки (що ще раз підтвердило мої переконання про іхній руйнівний вплив). Також, щоб виховати дітей потрібно своїм життям показувати Христа, слів не вистачить. Діти швидко розпізнають фальш, якщо слова батьків розходяться з іхніми вчинками, тому на нас велика відповідальність, щоб не стати перешкодою власним дітям у спасінні, адже у вічності будемо відповідати за свої вчинки.
