Володимир Кондор із 2014 року звершує служіння керівника комітету зовнішньої місії Союзу ЄХБ. Пастор церкви м. Борислав упродовж 2006-2017 років. З дружиною Ольгою виховує двох доньок.
Освіта: з 1996 року навчався в Боннській біблійній школі, яка розпочалася на базі місії «Вістка миру», що в Трускавці. В 1999 році вступив до Прикарпатського державного університету ім. В. Стефаника. З 2000 року навчався в Одеській богословській семінарії. У 2004 році закінчив Прикарпатський університет за спеціальність «Практична психологія». У 2005-2007 роках навчався на магістерській програмі УБТС та здобув ступінь «Магістр біблійних наук». У 2014 році закінчив магістерську програму у Дрогобицькому державному педагогічному університеті, здобув ступінь «Магістр психології». До 2014 року працював в УБТС, опісля очолив комітет зовнішньої місії ВСЦ ЄХБ. Служитель запевняє, що за активної участі в місіонерстві церква буде розвиватися.
Де сьогодні за кордоном працюють українські місіонери?
Найбільш охоплена місіонерами з України територія так званого вікна 10 на 40. Це країни Північної Африки та Азії, в яких найбільш поширене мусульманство. До них відносяться республіки колишнього Радянського Союзу. Тут реалізується праця з дітьми та підлітками, праця серед жінок і серед населення.
Водночас п’ять років тому розпочалася активна праця в Західній Європі серед заробітчан у Португалії, Італії, Польщі і Хорватії. Ми працюємо над тим, аби наші заробітчани могли формуватися в церкви і мати між собою спілкування. Нині готуємо місіонерів у Польщі, маючи особливу домовленість між українським і польським баптистськими союзами. Вони готові прийняти 12 місіонерських сімей, котрі згодні спеціально працювати у Польщі. Ми вже відправили п᾽ять сімей, і три – готуються пройти адаптаційне навчання.
Щодо постійних місіонерів, то сьогодні від братства ЄХБ маємо 24 місіонери. Також п’ятеро проходять підготовку, аби до кінця року поїхати на місію. Поруч із цим готуємо два місіонерські проекти – Бразилія і Камбоджа. Готуємо місіонерські сім’ї туди на довготривалу місіонерську працю.
Що являє собою служіння зовнішньої місії?
Ми працюємо за кількома важливими напрямами: довгострокові, середньострокові, короткострокові місіонерські поїздки.
Довгострокові – коли місіонерська сім’я чи один місіонер повністю занурюються у культуру того народу, куди їдуть. Поїздка триває від 3 до 5 років. Середньострокові місіонерські поїздки тривають від шести місяців до півтора року. А короткострокові – від 2 до 4 тижнів.
Як здійснюється підготовка місіонерів?
Ми маємо навчальні місіонерські програми, які пропонують семінарії та інститути, що належать до Союзу ЄХБ, в Одесі, Львові, Києві, Запоріжжі, Херсоні, Кременчуці. Всі ці заклади мають місіонерські програми з різними підходами: від експрес-програми на 15 тижнів, яку має Одеса, до бакалаврської програми до 4 років, яку має Київ та Львів. Кременчуцька семінарія везе своїх студентів до інших країн, проводить програми в колишніх республіках Радянського Союзу, де студенти, проходячи навчальний матеріал, відразу втілюють навики служіння в інших регіонах та культурах, вони разом занурюються в іншу культуру.
Всі навчальні програми передбачають, що людина, яка готується до міжнародної місії, має здійснити кілька короткострокових місіонерських поїздок до різних країн, аби відчути і побачити особливість кожної. Зазвичай ми організовуємо такі поїздки, щоб можна було виявити місіонерів, у яких дійсно є дар місіонерства, бо саме в таких умовах він розкривається. І тоді цього брата чи сестру перед від’їздом на місію скеровуємо суто на місіонерське навчання за умови, якщо уже є початкова теологічна освіта. Однак якщо у місіонера поки що немає початкового рівня богословської освіти, ми завжди рекомендуємо її пройти. Це для того, аби знати і розуміти певні богословські основи, розуміти Біблію, завжди її вивчати, щоб добре орієнтуватися, коли потрібно відповідати на запитання. Отож рекомендуємо найефективніший спосіб навчання від трьох місяців до двох років. Сьогодні у всіх семінаріях у кожній групі, на кожному курсі навчається від 12 до 15 людей.
У який спосіб можна заохотити церкви до місії?
Найкращим заохоченням церков до місіонерського служіння є живий приклад самих місіонерів. Приміром, у церкві, в якій я звершував пасторське служіння, ми ніколи не думали про місіонерство, поки не почали запрошувати місіонерів, аби ті розповіли про своє служіння. Одного разу ми запросили місіонера, який довго працював в Африці, а сам родом із Бразилії. Його зворушлива історія розчулила людей і відкрила нове дихання для церкви. Це було початком нового розвитку служіння у церкві, опісля чого навіть покращилося фінансове становище громади. Люди почали жертвувати на служіння. Якщо пастор будь-якої церкви зацікавлений у розвитку такого служіння, він може запрошувати місіонерів із комітету зовнішньої місії, які розкажуть живі свідчення та досвід особистої праці у тій чи іншій країні.
Які найбільші складнощі місіонерського життя?
На початку цього служіння найбільша складність для місіонера-початківця – «культурний шок». Не завжди справджуються очікування та сподівання, навіть незалежно від попередньої підготовки. У достроковій місіонерській подорожі ти бачиш країну поверхово, а коли починаєш жити там 24 години на добу,7 днів на тиждень та 365 днів на рік, це змінює твоє ставлення до устрою життя, що відрізняється від твого. Доводиться адаптовуватися, сприймати речі, до яких не звик: їжа, мова, побут, інколи відсутність будь-якої інфраструктури.
Якщо ти їдеш на місію, хочеш досягати людей, є дві важливі речі, які потрібно знати: перше – любити та поважати культуру народу, до якого їдеш. Друге – вивчати тамтешню мову, бо це приємно будь-якому народові. Коли місіонер намагається робити ці речі і спілкуватися з людьми їхньою мовою, він значно швидше будує взаємини із людьми, ніж той, хто цього не робить або працює з перекладачем.
Як можна полегшити місіонеру життя?
У зв’язку з певними змінами у світі і в країнах, де перебувають наші місіонери, змінюється їхнє життя та адаптація: їх більше переслідують, утискають, контролюють, вони не захищені законом і тому завжди в зоні ризику. І не лише як християни, а ще й як українці.
У комітеті ми напрацьовуємо принцип: за місіонером закріплений координатор в Україні, який турбується про нього, знає його потреби, матеріальний та духовний стан. Також завжди підтримує зв’язок із пастором помісної церкви, яка направила місіонера в ту чи іншу країну. Поруч із цим у сторони, яка приймає, стараємося знайти помісну церкву, яка б теж опікувалася місіонером. А він, у свою чергу, також може бути корисний для цієї помісної церкви. Тобто про місіонера завжди турбуються кілька людей – пастор помісної церкви, яка приймає, і координатор в Україні, який цікавиться та узгоджує всі питання, з якими зіштовхується місіонер.
Щодо фінансування: для своїх студентів ми рекомендуємо мати кілька джерел фінансової підтримки, навіть у різних областях країни. Адже є різні ситуації: чи то просто якась неспроможність, чи то криза… Проте не в цьому головна мета такого принципу фінансування. Тут головне – єдність, яка створюється у результаті того, коли більшість церков нашого Союзу підтримують одного і того ж самого місіонера. Тоді є відчуття, що ми працюємо разом у різних куточках нашої країни і є причетними до спільного служіння поширення Євангелія, починаючи від Єрусалима і до краю землі.
Що очікуєте від церков Братства?
Ми розуміємо, що місіонерство повинно виходити від єства самої церкви, адже місія – це її ДНК. Вважаю, якщо церква не живе місією, – вона не розвивається.
Від церков нашого Братства очікуємо відкритості до місіонерської праці. Якби кожен член церкви жертвував 10 грн на місяць на місіонерство, ми б у повному обсязі забезпечили місіонерами як зовнішню, так і внутрішню місію. Це – особисто моя мрія. Ми готуємо проект, який має назву «Хліб життя». Його суть така: якби кожен член церкви віддав раз на місяць один буханець хліба на місію, а це 10 гривень, то можна б було підтримувати місіонерів не тільки своєї країни, а й інших.
Які сьогодні завдання ставить перед собою комітет?
Аби кожному бути залученим до великої Божої справи – місії, комітет зовнішньої місії напрацював спеціальний курс навчання для помісних церков, який називається «Жива історія». Цей курс дає можливість побачити безпосередньо свою участь як місіонера там, де ти є незалежно від дарів і талантів, що Бог тобі дав. Курс не є академічним, він просто допомагає змінювати свідомість кожної віруючої людини. Він складається з трьох частин.
- Біблійна основа місії. Як Бог розвиває місію, починаючи від творення світу до завершення існування землі.
- Історичний контекст. Тут знайомимося з першими місіонерами і довідуємося, як поширювалося місіонерство в Україні.
- Особиста практика. Як я можу особисто долучитися до місії і які є перспективи для кожної людини та її участі у місіонерстві.
Курс розрахований на 8 годин (8 уроків). Комітет зовнішньої місії готовий у кожній церкві провести цей курс. Якщо кожна віруюча людина долучиться до місії або змінить своє ставлення до місіонерства, то не буде проблем із хрещенням, зі зростанням помісних церков і проповідуванням Євангелія за межами нашої країни.
Чи бере комітет участь у розвитку благовістя в Україні?
Ще цього року комітет планує розпочати активну працю з утворення нових церков на території України із людей інших національностей: заробітчан або студентів. На зразок Харкова – церква для іноземних студентів «Нова надія». Таких студентів значна кількість у Києві, Львові, Одесі, Івано-Франківську. За статистикою Міністерства освіти та науки, в Україні навчається понад 60 тис. іноземців.
Коли ми говоримо про розвиток місіонерського комітету, в першу чергу необхідно, щоб наші церкви мали місіонерську свідомість. Щоби кожен член помісної церкви був здатен стати місіонером на своєму місті, молитися або фінансово підтримувати когось із діючих місіонерів чи бути готовим на місіонерське служіння в іншому місті та за межами країни.
Якщо ви як служитель церкви зацікавлені у розвитку місіонерського служіння своєї громади, запросіть місіонерів із комітету зовнішньої місії, які поділяться живими свідченнями та досвідом особистої праці у тій чи іншій країні. Усі охочі долучитися до місіонерського служіння за кордоном чи з іноземцями в Україні пишіть на адресу info@missiya.in.ua і телефонуйте за номером (068) 625-53-02. Життя і служіння місіонерів висвітлене на сайті missiya.in.ua
Спілкувалася Людмила Жакун