В ці дні, коли морями ллється кров
І брат на брата вбивством повстає
Давайте, християни, візьмем знов
Могутню зброю, що нам Бог дає.
У когось бомби, в когось є гармати,
А в нас молитва, віра і любов.
За сином знову гірко плаче мати,
І християни – на колінах знов.
Ми не принижені, не зламані, не вбиті,
Ми – сильні, вірні воїни Христа.
На цій війні в людей серця розбиті,
Тож наша ціль – це щире каяття.
У нас одна мета – вести людей
До Бога, до Спасителя й Отця.
Хай нам зачинять тисячу дверей,
Все ж головне – це врятувать серця.
Давайте, християни, підем в бій
І будемо стояти до кінця.
Колись Ісус на плечі взяв хрест свій
І ми сьогодні маємо життя.
Давайте станемо солдатами Ісуса,
Щит віри буде з нами до кінця.
З тобою, Бог, нічого не боюсь я,
Бо Ти рятуєш не тіла, серця.
У християн є захист, й зброя є:
В руці меч віри і шолом спасіння.
Господь своїх до Себе приведе,
Бо ми – Його улюблене творіння.
Амінь.
Надія Нестеренко