«Моя дитина могла загинути… через мене» — черкащанка розповіла, як відмовилася від третього аборту

Це мав бути мій третій аборт. Мама казала, що зараз я не справлюсь з маленькою дитиною. Чоловік був не проти, та він ніде не працював і полюбляв випити. Мене не підтримував ніхто, і я залишилися наодинці зі своєю проблемою.

Було страшно, що не зможу виростити дати гідне життя, а навіщо народжувати, щоб дитина потім страждала?

Так я думала. Здавалося простіше було завершити все на операційному столі в лікарні, як і попередні рази, та раптом стало страшно. Страшно, що після третього аборту, я не зможу мати дітей.

Першу дитину я народила у 18, я була заміжня, і щиро пораділа свої дівчинці. Та згодом, дізналася, що чоловік мені зраджує. Він постійно десь гуляв, пізно повертався додому, коли я сама сиділа з маленькою дитиною. Тому, коли завагітніла вдруге, мама порадила зробити аборт. Здавалося, це був найпростіший вихід. Навіщо дитині жити в таких умовах? Мені було 19, у голові ще гуляв вітер, я погодилася.

Через два роки я не витримала такого життя і розійшлась з чоловіком. Та продовжувала шукати своє щастя. Почала зустрічатися з симпатичним хлопцем. Дізналася, що він курить травку, розійшлися. Згодом виявилося, що я вагітна.

Вдруге на аборт було йти не так страшно. Та на душі після цього було важко. Коли прийшла в лікарню, була на 12-му тижні вагітності. Лікар запропонував залишити дитину, сказав, що у неї вже і ручки, і ніжки… Було жаль маленьке, та іншого виходу я не бачила. Кожен раз плачу, коли це згадую…

Втретє завагітніла, коли жила зі своїм новим чоловіком вже два роки. Мене він абсолютно не підтримав, не працював, ще й випивав. І знову почалися розмови з мамою про аборт. Мені було вже тридцять три й раптом я злякалася, що не зможу більше народжувати. Я шукала підтримку, і знайшла в фейсбук групу Life центр “Збережи життя”. Виявилося, що моя подруга теж туди звернулася, вона й дала мені контакти.

Директор центру Оксана Валенчук дуже по-доброму зі мною поговорила. Вона перша, хто підтримала мене в тому, щоб народжувати. Сказала, а може чоловік змінить своє ставлення після народження немовляти. Допомагала і матеріально: продуктові пакети, вітаміни, а потім і підгузки, одяг для маленької.

Я зрозуміла, що я не одна у цьому світі, що є куди звернутися за допомогою. І втретє не пішла на переривання вагітності.

Перед пологами мене охопила паніка. Страшно боялась розривів. На ділі все виявилось набагато легше, ніж я уявляла, і народилася чудова дівчинка з вагою 3 800, Емма. Моя дитина могла загинути через мене, загинути від аборту.

Зараз я щаслива, знову молода мама. 13 березня Еммочці буде 6 місяців. Вона дуже схожа на тата, такі ж ясні блакитні очі.

А чоловік пішов на роботу, припинив постійні випивання й у всьому мене підтримує.

Хоч я не ходжу в церкву, повірила, що є на цьому світі Бог, який допоміг прийняти правильне рішення в цей раз. І народилася така гарненька дівчинка, умняшечка.

Тепер ми задумуємося над третім. Чоловік дуже б хотів ще хлопчика.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: