Цьому яскравий доказ – служіння помісних баптистських церков, зокрема і центральної Церкви благодаті Божої.
Соціальне служіння
Багато людей у цей час опинилися в екстремальній кризі. Найбільше постраждали ті, кому боротися за виживання необхідно було ще до війни. Це люди з інвалідністю, сімʼї у складних життєвих обставинах, люди похилого віку. Члени Церкви благодаті Божої бачать і відповідають на їх потреби. Тут щотижня відвідують людей із продуктовими наборами та словами потіхи, які Господь дарує тим, хто повірив у Нього, пише baptyst.com.
Спостерігаючи за життям і служінням церкви, люди самі звертаються до неї за допомогою. Одного разу керівництво місцевого психоневрологічного інтернату попросило підтримати їх у кризі. Будівля інтернату зруйнована через воєнні дії, а персонал із 150 чоловіками переїхали у сусіднє село. Хоча там теж неспокійно, медичний заклад продовжує функціонувати, а “Благодать Божа” всяко його підтримує.
Траплялося і таке, що просто у поїзді хтось із церкви знайомився з людиною, чув її потребу і разом із церквою йшов на допомогу. Відтак церква змогла допомогти одній школі розпочати навчальний рік. Разом із батьками та школярами адміністрація евакуювалася із села поблизу. У Миколаєві їм треба було починати все спочатку: наново купувати канцелярію, речі, була потреба і у продуктах. І Бог підтримав діяльність школи руками помісної церкви.
Благовістя
У всій цій роботі “Благодать Божа” намагається якомога більше розказувати людям про Христа. Як Ісус, спочатку навчав людей, а потім годував, проводять євангелізаційні зустрічі та розмови.
Приїжджаючи в обстріляні села та пошкоджені райони Миколаєва, брати і сестри несуть Добру Новину кожному, хто відкритий слухати. Сотні людей чують про Христа і мають можливість стати Його послідовниками.
Церква росте і примножується!
Отак, незважаючи на навислу небезпеку, невтішні новини та невизначеність, одна помісна церква (подібно до сотень українських посвячених церков) активно служить та навіть росте і змінюється.
Щонеділі “Благодать Божу” відвідують 400-500 осіб, котрі хочуть чути Боже Слово. Між звуків обстрілів лунають слова покаяння та ствердні “Вірую” у момент хрещення. Звучать і гімни вдячності та хвали Богу за життя і урожай на Святі Подяки.
Пастор церкви Віталій Чорнозуб ділиться: “Кожен день – це день служіння. Щодня ми усвідомлюємо цінність життя. Із самого ранку ми відчуваємо Божу присутність і Його захист… Сподіваємося на Божу милість, молимося про припинення війни, і щоб у цей воєнний час через церкву якнайбільше людей познайомилися з Богом і з Його Словом!”
