Мене звуть Ірина, мені ЗЗ року. Спогади повертають мене в п’ятирічну давність: за вікном весна, сонечко, квітучі дерева, співаючі птахи … Що може бути прекрасніше? Але є люди, для яких ця краса померкла, в їх числі опинилася я. Не дивлячись на те, що за вікном було світло і сонячно, всередині мене були тьма і страх.
У 28 років я опинилася віч-на-віч зі смертю. Лежачи на ліжку, я розуміла, що моє життя підійшла до кінця. Я ніколи вже не побачу наступну весну, що не понаслаждаться морем, не зможу побачити, як мій син з хлопчика перетвориться на юнака. Я вмираю.
БОЖЕ! ЧОМУ ВСЕ ТАК ЗАКІНЧУЄТЬСЯ???
Прийшовши до безвиході, ніхто і ніколи не міг подумати, що так може закінчитися.
Ось і я малювала собі все по-іншому.
Я росла без батька, і це дуже сильно відбилося на мені – коли мене ображали, за мене нікому було заступитися. Я часто представляла себе сидячи у тата на плечах і так заздрила дітям, коли йшла на демонстрацію або парад, що їх тата можуть взяти їх на руки. У 6 класі я зрозуміла одну істину, що в цьому світі або ти, або тебе. І почала будувати авторитет своєю силою, била однокласників, забирала гроші і т.д. Я долучилася до самої поганої компанії в школі, почала курити, випивати і в 15 років вже стояла в дитячій кімнаті міліції на обліку. У 16 років я зустріла людину, яка, як мені здалося, міг мені дати те, чого мені так не вистачало – турботу і захист. Чи була любов?
Напевно ні, тому що тепер знаю, що любов віддає, я хотіла заповнити свої потреби за рахунок іншої людини, хотіла сховатися і відчути себе в безпеці, зняти маску і бути самою собою, але все це може дати лише Бог. У 17 років я вийшла заміж, народила дитину, але мій чоловік не опинився благородним лицарем і захисником. Він часто вже не приходив додому ночувати, зраджував мені, почав бити, а потім сів на голку, через деякий час присадив на наркотик і мене.
З цих пір я стала стрімко котитися вниз. Мама 7 разів лікувала мене медикаментозно. Мною займалися психологи, екстрасенси, ворожки, всіх ми об’їздили, ніхто не міг мені допомогти, ставало ще гірше, тому що ворожіння – гріх перед Господом. Я залишилася без нічого, друзі відвернулися, мене позбавили батьківських прав, з дому вигнали. Я жила в кублах, і для того, щоб якось вижити і мати гроші на наркотик, вийшла на трасу.
Кілька разів я намагалася кинути наркотики за допомогою роботи або «зав’язувала» якісь нові відносини, але це всього лише брехня диявола, щоб відтягнути порятунок і не дати людині отримати справжню свободу. Я знала завжди, що моя мама за мене молиться, і тільки по цих молитвах я сьогодні живу. Мене підібрали на трасі і привезли до мами, так як сама я ходити не могла, бо загнивали обидві пахові вени, ноги опухли. При зростанні 1м.80см. я важила 44 кг. і додатково до всього мені поставили діагноз СНІД.
Ось таку «красуню» привезли і кинули матері під двері, і матуся не відвернулася, прийняла і стала доглядати за мною. Мама казала мені про Бога, що Він мене любить, але я вимагала лікаря. Приїхав лікар, подивився на мене і сказав, що мені вже нічого не допоможе.
І ось я лежу, за вікном весна, а я вмираю. Пригадую, а й справді скільки разів я була на волосок від смерті, скільки разів сідаючи в машину на трасі, я не знала, чи повернуся я живий. Я труїлася – мене рятували.
А може є Бог? Може у мене є шанс. А Він чекав. Варто було мені тільки звернеться до Нього – Він не забарився. Я поїхала в реабілітаційний центр, Господь звільнив мене від наркотику, зцілив від СНІДУ, але найголовніше – Він зцілив мене від непрощення, злості. Бог прибрав ненависть до чоловіків і подарував мені прекрасного, люблячого чоловіка, відновив стосунки з сином і батьками.
Ми разом з чоловіком служимо Богові, допомагаючи таким же, якими були самі.
Спасибі, Татку!
http://www.christ.ck.ua/