У селищі команда познайомилася з місцевим пастором Валерієм і на базі помісної церкви утворили організаційний штаб: готували продуктові набори та виїжджали в зруйновані населені пункти. Зокрема, відвідали Петропавлівку та Синьківку.
Постраждалим цивільним роздавали хліб, продуктові набори, а також багато спілкувалися з людьми.
Волонтери розповідають, як Бог вів їх та показував людей, яким потрібна допомога.
“Коли ми заїхали на окраїну Петропавлівки, ми побачити останній будинок і вирішили піти запитати чи потрібна допомога. До нас вийшла жіночка, яка дуже сильно плакала. Вона сказала, що в неї помирає мама, і що вона зовсім сама і навіть немає можливості поховати маму. Ми поспілкувалися з нею, помолилися, та дали контакт пастора. Домовилися з братами з церкви, які будуть навідуватися у цей будинок”, – розповідає Роман Білоусов.
Ще одне свідчення від команди показує, що не варто оминати навіть повністю зруйнований будинок, іноді там теж хтось може жити: “Коли їхали назад в нас залишився один продуктовий набір. Ми зупинилися в центрі села, щоб зробити декілька фото. Я побачив повністю зруйнований будинок. І виявилося, що там жила одна бабуся. Ми віддали їй останній продуктовий набір. Також домовилися, що брати з помісної церкви привезуть їй одяг та інші речі першої потреби.”
Чи то останній будинок, чи повністю зруйнований, там може хтось жити, хто чекає на порятунок, або хоча б добре слово. Будьте відкриті до голосу Бога, щоб дати відповідь на чиюсь молитву!
