Останнім часом в рамках пропаганди гендерної рівності та ювенальної юстиції в Україні розпочалися масові акції, метою яких є зміна старих сімейних стереотипів і запровадження нової моделі сім’ї і суспільства.
Під терміном “сімейні стереотипи” нівелюється поняття традиційної сім’ї за формулою “тато, мама і діти”, яка забезпечує умови здорового виховання майбутньої генерації. Усе це компанія у складі міністра у справах сім’ї, молоді і спорту пана Р.С.Саффіулліна, його заступниці пані С.В.Толстоухової, директора департаменту так званої сімейної і гендерної політики пані Г.Жуковської та її заступниці пані О.Роденко, намагається викоренити, як щось негативне. Замість взаємної любові чоловіка й дружини та їх спільної любові до дітей новітні реформатори намагаються нав’язати стосунки, в основі яких лежить егоїстична мораль. Виконання своїх обов’язків щодо інших гендерний департамент називає дискримінацією та насильством в сім’ї.
У серпні в Києві пройшла масштабна акція під гаслом “Я проти насильства в сім’ї”. Молодим людям пропонували носити браслети з викарбуваним цим гаслом й засвідчити, ніби вони протестують проти всякого прояву волі одного члена сім’ї, що не співпадає з волею іншого, кваліфікуючи це, як психологічне насильство. З іншого боку, те, що один заподіє терпіння другому, кваліфікується, як його “право й свобода”. Бо, по суті, під гаслом “боротьби проти насильства” гендерна політика однобічно випинає егоїзм одного з подруж, спонукає до вишукування слабостей у сімейних стосунках. Але ж у кожній сім’ї впродовж життя є певні кризи . І головною причиною кожної такої кризи є егоїзм обох сторін, її вони мусять долати лише самі!
Святе Письмо вказує на велику гідність людини, створеної Богом на Його образ. Крім смертного тіла кожна людина має безсмертну духовну сутність, нею вона подібна до Бога. Господь створив дві статі людини – чоловіка і жінку. Людське життя є, по суті, лише етапом випробування: особа вибере собі вічне життя чи його відкине і буде вічно мучитися. Кожна людина мусить вирішити: вибрати правду, прийнявши Божі і природні закони (совість), чи поставитися проти неї, як це відбувається зараз в Євросоюзі, де просуваються антицінності і так звані закони, що втілюють злочини проти людськості і створених Богом статей – так звана “гендерна рівність”. Абсурдна доктрина про “гендерну рівність” пропагує якихось чоловікоподібних жінок чи жінкоподібних чоловіків, які не здатні сприймати реалії життя, поєднанні із щоденними клопотами і самопожертвуванням. В християнстві стосунки між чоловіком і жінкою є Тайною, і це – зв’язок на все життя. Йдеться про союз між чоловіком і жінкою, котрі перед Богом обіцяють переносити добро і зло спільно аж до смерті. Внутрішні конфлікти в сім’ї можуть бути вирішені лише тоді, коли її члени вміють один одного перепросити, коли сторони навчаться на своїх помилках.
Наш Спаситель Ісус Христос дає в Євангелії золоте правило: “І як бажаєте, щоб вам люди чинили , так само чиніть їм і ви” (Лк.6,31), а не якесь фальшиве гасло “Я проти насильства”. В іншому місці Ісус каже: “Зречися самого себе…” (пор.Мр 8,34). Це інструкція для кожної людини і на кожен день нашого життя. Чого маємо зректися? Свого гніву, заздрості, образливості, цинізму, нездатності прийняти правду, шукання своїх вигод використовуючи інших тощо. Євангелія нам показує, що метою життя є не здобування свого вимріяного щастя ціною страждань інших, але мати на першому місці Бога і Його Закони, вкласти їх до своєї совісті. А збочені інструкції для осягнення щастя, що збудовані на так званих “гендерній рівності” та “ювенальній юстиції”, на фальшивих гаслах нібито про права жінок та захист дітей і так звану підтримку “здеформованої” сім’ї є неймовірною облудою. Насправді, це політика великої деструкції не лише моральних, а й природних цінностей, що є великим злочином проти людства.
На жаль, сучасні модерні прояви в християнстві окультурили й цивілізували поганство, толеруючи так звані “демократичні цінності”, які популяризують у країні різні аморальні розлади – гомосексуалізм, лесбіянство, педофілію й інші збочення. Сучасна Католицька Церква, а також провід УГКЦ на чолі з Любомиром Гузаром, не перестерігають і не закликають Божий люд до молитви і до маніфестацій за правдивий захист прав жінок і дітей, але навпаки, спричинюють той стан, який є в Україні сьогодні. Зрадники народу намагаються одурити молодь для прикриття своїх злочинів проти людськості. Найлегше це зробити з підлітками, бо в юному віці егоїзм і егоцентризм проявляються найбільше. В цій ситуації актуальним і правдивим було би носіння браслету із гаслом: “Я поти гендер-гей геноциду в Україні” чи “Я проти облуди з Європи”.
У серпні в Києві пройшла масштабна акція під гаслом “Я проти насильства в сім’ї”. Молодим людям пропонували носити браслети з викарбуваним цим гаслом й засвідчити, ніби вони протестують проти всякого прояву волі одного члена сім’ї, що не співпадає з волею іншого, кваліфікуючи це, як психологічне насильство. З іншого боку, те, що один заподіє терпіння другому, кваліфікується, як його “право й свобода”. Бо, по суті, під гаслом “боротьби проти насильства” гендерна політика однобічно випинає егоїзм одного з подруж, спонукає до вишукування слабостей у сімейних стосунках. Але ж у кожній сім’ї впродовж життя є певні кризи . І головною причиною кожної такої кризи є егоїзм обох сторін, її вони мусять долати лише самі!
Святе Письмо вказує на велику гідність людини, створеної Богом на Його образ. Крім смертного тіла кожна людина має безсмертну духовну сутність, нею вона подібна до Бога. Господь створив дві статі людини – чоловіка і жінку. Людське життя є, по суті, лише етапом випробування: особа вибере собі вічне життя чи його відкине і буде вічно мучитися. Кожна людина мусить вирішити: вибрати правду, прийнявши Божі і природні закони (совість), чи поставитися проти неї, як це відбувається зараз в Євросоюзі, де просуваються антицінності і так звані закони, що втілюють злочини проти людськості і створених Богом статей – так звана “гендерна рівність”. Абсурдна доктрина про “гендерну рівність” пропагує якихось чоловікоподібних жінок чи жінкоподібних чоловіків, які не здатні сприймати реалії життя, поєднанні із щоденними клопотами і самопожертвуванням. В християнстві стосунки між чоловіком і жінкою є Тайною, і це – зв’язок на все життя. Йдеться про союз між чоловіком і жінкою, котрі перед Богом обіцяють переносити добро і зло спільно аж до смерті. Внутрішні конфлікти в сім’ї можуть бути вирішені лише тоді, коли її члени вміють один одного перепросити, коли сторони навчаться на своїх помилках.
Наш Спаситель Ісус Христос дає в Євангелії золоте правило: “І як бажаєте, щоб вам люди чинили , так само чиніть їм і ви” (Лк.6,31), а не якесь фальшиве гасло “Я проти насильства”. В іншому місці Ісус каже: “Зречися самого себе…” (пор.Мр 8,34). Це інструкція для кожної людини і на кожен день нашого життя. Чого маємо зректися? Свого гніву, заздрості, образливості, цинізму, нездатності прийняти правду, шукання своїх вигод використовуючи інших тощо. Євангелія нам показує, що метою життя є не здобування свого вимріяного щастя ціною страждань інших, але мати на першому місці Бога і Його Закони, вкласти їх до своєї совісті. А збочені інструкції для осягнення щастя, що збудовані на так званих “гендерній рівності” та “ювенальній юстиції”, на фальшивих гаслах нібито про права жінок та захист дітей і так звану підтримку “здеформованої” сім’ї є неймовірною облудою. Насправді, це політика великої деструкції не лише моральних, а й природних цінностей, що є великим злочином проти людства.
На жаль, сучасні модерні прояви в християнстві окультурили й цивілізували поганство, толеруючи так звані “демократичні цінності”, які популяризують у країні різні аморальні розлади – гомосексуалізм, лесбіянство, педофілію й інші збочення. Сучасна Католицька Церква, а також провід УГКЦ на чолі з Любомиром Гузаром, не перестерігають і не закликають Божий люд до молитви і до маніфестацій за правдивий захист прав жінок і дітей, але навпаки, спричинюють той стан, який є в Україні сьогодні. Зрадники народу намагаються одурити молодь для прикриття своїх злочинів проти людськості. Найлегше це зробити з підлітками, бо в юному віці егоїзм і егоцентризм проявляються найбільше. В цій ситуації актуальним і правдивим було би носіння браслету із гаслом: “Я поти гендер-гей геноциду в Україні” чи “Я проти облуди з Європи”.
Галина ГРУШКА
