Дитяча проституція – слова, які навіть звучать страшно. В Україні – це проблема, про яку не заведено говорити, та вона існує. Соціальні працівники в Черкасах говорять, що таких випадків стає все більше. Ми розбиралися, що штовхає дітей торгувати власним тілом.
Ім’я нашої героїні ми змінили. Аліна навчається у восьмому класі. Розповіла нам, як дізналася про те, що однокласниця займається проституцією.
«До мене прийшла подруга і несподівано мене огорошила: «Слухай, у мене тут таке, зараз тобі розповім. Я вже пів року сплю за гроші». Я кажу – ««смішно», і скільки отримуєш за годину?». Вона відповіла, що 500 гривень», – каже школярка Аліна.
Аліна прагне бути ні від кого незалежною і вже в цьому віці підпрацьовує офіціанткою в барі. Дівчина вважає, що 12-13 років – нормальний час для початку статевого життя. Вбачає один недолік – що дівчата економлять на контрацептивах.
«Ну давайте говорити по суті. Хто буде йти в магазин і купувати контрацептиви за 100 гривень, якщо ці гроші можна купити сигарети і алкоголь. Ніхто!», – говорить Аліна.
Виявилося, що її подруга, яка зізналася у проституції, шукала напарницю.
«Я запитала в неї, навіщо вона це робить, а та відповіла, що їй подобається. Що це класно, приємно і взагалі супер. Я була вражена. А далі вона й мені запропонувала спробувати», – говорить Аліна.
Майже третина українських повій є неповнолітніми. Про це повідомляє Український інститут соціальних досліджень. Більшість українських дітей, які надають секс-послуги, є вихідцями із сіл. Вони переїхали до великих міст на навчання, а проституція стає засобом заробітку.
«У 90 відсотків причина цьому – це батьки, і не обов’язково батьки алкоголіки чи наркомани. Одні зайняті зароблянням грошей, інші зайняті своїм особистим життям, треті знову ж таки якимось своїми дорослими проблемами і вважають, що якщо дитина накормлена і одягнена, то на цьому всі проблеми дитячі закінчуються», – відзначає завсектору служби у справах дітей, які потрапили у складні обставини, Черкаської міськради Наталя Молчанович.
Проституція в Україні є незаконною. За оцінками міжнародних організацій, зокрема підрозділів ООН, слабким місцем тут є надто м’яка відповідальність за продаж свого тіла. Кодекс України про адміністративні правопорушення обмежує покарання попередженнями і штрафами. Немає окремого покарання для тих, хто організовує такий бізнес з неповнолітніми.
«Є в кодексі України про адміністративне правопорушення стаття 181, там передбачається попередження, або штраф за проституцію до 150 грн. А за сутенерство кримінальним кодексом передбачена відповідальність до 5 років», – говорить інспектор з ювенальної превенції управління Нацполіції в Черкаській області Юрій Москаленко.
А ось інша історія. Яна народила у 15, залишила дитину на свою бабусю, а сама поїхала в місто здобувати професію в училищі. Тут і розгорнула бізнес.
«Вона сама займалася проституцією, розповсюджувала наркотики, і втягувала в це дівчат, які приїхали із благополучних сімей, але не могли дати відсіч. Це була дуже важка ситуація», – говорить завсектору попередження безпритульності, бездоглядності та захисту прав дітей Черкаської міськради Анжеліка Добровольська.
Та почалося все раніше. У дитинстві.
«Мама цієї дівчинки теж була неблагополучною, вживала алкогольні напої. Ця дитина ночувала десь у посадках, щоб дати можливість мамі “спілкуватися” з її друзями, як мама того хотіла. В нас є інформація, що з 11 років це було на очах дитини», – каже Наталя Молчанович.
Цього року Яна закінчила навчання, повернулася додому та вийшла з-під опіки соціальних працівників, які вели з нею роботу. Чим вона заробляє зараз, невідомо.
Аліна ж від пропозиції подруги торгувати тілом відмовилась і дружити з нею перестала.
Анжеліка Добровольська стверджує:
«Непотрібні діти стають аморальними. Дитина має бути комусь потрібна, бо коли до неї стукаєш, стукаєш, знімаєш, знімаєш плівку, і вона стає нормальною на якийсь момент. І там тоді в той час треба сказати: “в тебе буде нормальне життя. І я тобі допоможу, і я в тебе вірю!”»
