Літні табори – це чудова можливість євангелізації для дітей, а вечірні молодіжні зустрічі для молоді. Сьогодні Юрій Кононенко, молодіжний лідер в селі Думанці, розкаже, чим жила молодь села протягом останнього тижня липня.
Дорогі брати та сестри, хотів би поділитися благословіннями, які отримав я, наша молодь, а також уся наша церква в липні! Так як я в нашій церкві займаюсь молодіжним служінням, тому конкретно про це і хочу сказати! Думаю, всі знають, що паралельно з дитячим табором, вечорами, проходили зустрічі для молоді. Це дуже велика радість, що Бог дав можливість, бажання та сили все це зробити!
Хочу розповісти коротко про кожний вечір, щоб ті, хто з нами не були, теж отримали цей шматочок радості!
У мене віра завжди менша, ніж я отримую. В перший вечір нас зібралось близько 60 молодих юнаків та дівчат. У нас була група молоді з Черкас, які запалили нас на всі наступні 4 вечори! В усіх була можливість з’їхати по канатній доріжці з верхівки сосни, на яку треба було спочатку вилізти. І я помітив: чим старша молодь, тим більше страху. Менші взагалі безстрашні! Тема понеділка була «Слабий скаже: “Я сильний”, бідний скаже: “Я багатий”».
У вівторок нас відвідав брат Саша Пономаренко з с. Благодатне, наркоман у минулому, а сьогодні – служитель Божий! Я думаю, це свідоцтво залишиться в серці кожного, хто його чув. Те, наскільки сильно Бог змінює життя людей, залежить від їхнього бажання прийти до Нього. Саша вже з дитинства в своєму селі займався крадіжками і вживав наркотики. У 16 років отримав першу судимість. Але його це не зупинило. В свої молоді роки він перепробував усі наркотики, які тільки бувають. Та Бог чув його молитву і декілька разів рятував його від смерті та критично важких обставин у житті, але він все одно забував про Бога… Одного ранку поліцейські ввірвалися в його будинок і пообіцяли йому 12 років за гратами! Але Бог знову дав Саші шанс і можливість замість в’язниці опинитись в ребцентрі. Там він і покаявся. Зараз молодий чоловік ревно служить Богу! «Від наркомана – до спортсмена», – так сказав про себе Саша, адже сьогодні він є тренером дитячої футбольної команди. Також, нещодавно він розпочав будівництво реабілітаційного центру для підлітків.
У середу, незважаючи на дощ, ми змогли поїхати до м. Черкаси у філармонію на концерт християнського джаз-хору, учасники якого зібрані з багатьох країн Європи. Особисто мене дуже вразив високий рівень та професіоналізм музикантів і хористів. Пісні були з глибоким духовним змістом. На мою думку, дві години живої музики для молоді, яка ще не з Богом, були чудовим свідоцтвом.
У четвер був турнір з волейболу. У вправності з нами змогли позмагатися молодь з сіл Худяки та Сагунівка. Це був чудовий час для відпочинку та спілкування. У цей вечір до нас на молодіжку завітав брат Едвард. Він розповів про свою зустріч з Богом. Також сказав: «Я приїхав сюди і стомився фізично, але серце моє переповнене!»
У п’ятницю ми планували виїзд в гори, було бажання посмажити сосиски на вогнищі. Але знову – дощ і гроза! Молодь це аж ніяк не засмутило. Ми залишились в церкві, багато співали, дівчата зробили смачні бутерброди. Але все ж таки ми підсмажили ті сосиски! Основна тема вечора була – молитва. Брат Вася провів цікавий діалог з молоддю.
Я певний, що всі наші сили і старання – вклад у вічність. Кожен вечір було багато молоді, яка ще не пережила зустрічі з Богом.
Найбільше моє бажання – щоб молоді люди запам’ятали не відпочинок, а Слово Боже, тому що тільки Воно змінює життя людей! Дякую усім тим, хто допомагав, підтримував та молився. Слава нашому Господу!