Наш час дещо нагадує рослину з оранжереї: його можна цілий рік вирощувати і розмножувати, щоби постійно споживати його розкішні плоди. Перша добра новина: час теж можна «розмножувати» – і без особливих зусиль. Друга, теж непогана: час розмножується головно заощадженнями.
Ось кілька порад від «садівників».
Календар і план дня
Календар не повинен бути «зашморгом». Це не намордник для нашої особистої свободи і не скажений пес, що скалить ікла прострочених термінів, нудних службових зустрічей або незручних лікарських візитів. Календар, а в ньому приблизний план кожного дня, – це шанс для розумного використання часу. З одного боку, це допомагає уникнути спокуси цілий день безцільно марнувати час – плисти за течією, як життя понесе; з іншого ж – захищає від істерії, що все має бути зроблено сьогодні, зараз, і то блискуче.З плану бо легко побачити, що реально можна зробити, а що перенести на завтра. Календар також допомагає позбутися ілюзії, ніби час гумовий і що я точно все встигну, хоча ще навіть не починав.
Порядок
При помноженні часу однією з найбільш благословенних чеснот є порядок. Підтримання порядку на столі, в шафах, одязі, в документах тощо займає загалом набагато менше часу, ніж необхідність розгрібати потім купи різних речей і сміття, коли щось терміново потрібно. Не згадуємо вже про те, що в таких невдалих пошуках поступово втрачаємо здоров’я, настрій, нерви й нерідко – хороші сімейні стосунки, бо безлад це одна з основних причин домашніх війн.
Засоби масової інформації
Години перед екранами. Телебачення, інтернет, комп’ютерні ігри різних поколінь… В той час, як медіа-експерти зводять ці наші витончені медіальні потреби заледве до двох: потреби в інформації та потреби в розвагах. Поставмо собі розумне запитання: чи бідна мати Земля, яка існує мільярди років, так сильно змінюється кожні 24 години, аж ми повинні дізнаватися про ці зміни більше, ніж 20 хвилин на день?І скільки годин на день має розважатися, мов дитина, здорова, доросла людина, яка – здавалося б – уже мала вирости з дитячих штанців?
Пунктуальність
Якщо ви запросили гостя, а він запізнився на годину, то варто було би втрату часу помножити на кількість домочадців, які чекали його приходу. Тоді звичайна годинка раптово би перетворилася на чотири, п’ять, шість…! П’ятнадцять хвилин – це максимальне «алібі» для запізнення. Якщо ми не шануємо свого часу, то повинні хоча би мати повагу до часу інших. Інакше, коли трапляється щось непередбачуване, безтурботність і лінивство – не личить! Гіршим може бути тільки прихід заздалегідь до когось додому. Цього не проковтне жоден підручник з етикету.
Якість
Смак часу – а, отже, життя –насправді залежить не від того, скільки його маємо, а від того, як ми його використовуємо. Замість шести кепських книжок краще прочитати одну хорошу. Замість десятьох поганих фільмів (серіали в цьому відношенні – катастрофа…) краще подивитися один достойний. Замість трьох бесід із пліткарями та блазнями краще повечеряти з мудрим. І так далі…
Мовчання
Я вже давно відкрила, що не можна півгодини мудро говорити, якщо перед тим чотири години не мовчиш. Який це має зв’язок із заощадженням часу? Першорядний! Бо в тиші, а не в галасі ми набуваємо мудрості. А набута мудрість економить час як для того, хто нею володіє, так і для тих, хто захоче скористатися з його прикладу або мудрості. За дурість іноді приходиться платити десятиліттями. Це час змарнований, болісний, ненависний. І для чого? Дурість і лінь – два головні крадії нашого часу.
Молитва і споглядання природи
Молитва і споглядання природи роблять із нашим часом чудеса: помножують його в паралельні світи й різноманітні переживання. Ми ніби тут і зараз, а насправді торкаємось якоїсь іншої, вищої реальності. Коли молимося, то радіємо, що можемо доторкнутися думкою до чогось більш тривалого, ніж ми, не підвладного часові, і Когось, Хто існує поза тим часом, бо сам його створив. Природа – хоча й мінлива – говорить до нас мовою метафізики. Отже, ми, підвішені між тисячолітньою величчю гір і ароматом квітки – королеви однієї ночі, віднаходимо своє місце у прекрасному сопричасті вічності зі швидкоплинним. Але це у вільний час; а в повсякденні природа має свій ритм і годинник. Вони також були створені для визначення годин молитви в монастирях. Там, де є відповідна пора і час на молитву, там усе впорядковано та врівноважено, як у відомій фразі «ora et labora» (молися і працюй).
Люди
Що не людина, то світ. Зустріч з іншою людиною поширює наші особисті горизонти так, ніби нас запросили в подорож. Але ця подорож також може бути небезпечною, якщо маємо справу з негідником; бурхливою, якщо маємо справу з авантюристом; нудною, якщо зустрінете телепня; нестерпною, якщо ваш товариш пліткар… Час у такій компанії не буде втрачений тільки тоді, коли спробуємо їм допомогти і відвернути від поганої дороги. Але, якщо зустрінете хорошу, святу людину, то не жалійте часу на те, щоб перебувати з нею і грітися у світлі її слів та вчинків. Такі люди – лікарі душ.
І останнє: час, вкладений у добрі сімейні відносини, завжди використаний чудово.
М. Навроцка Deon.pl
Переклад: Олена Довгальова, СREDO
Джерело: CREDO