Щорічно майже 100 мільйонів тварин потерпають унаслідок тестування косметики, ліків і продуктів харчування, а також медико-біологічних дослідів у навчальних закладах – і це тільки в США. Б’юті-бренди, які не вдаються до таких методів і не тестують продукцію на тваринах, називають cruelty-free.
Котик Малюк потрапив до Черкаського благодійного фонду “ДоброКіт” зі зламаними верхньою і нижньою щелепами. В такому стані на нього черкала лише смерть. Як виявилася, скалічили тварину колишні власники.
“Нам вдалося з’ясувати чий це котик, в нього дійсно були власники, і він жив у приватному секторі, бо спочатку були думки, що він впав з дуже високої висоти. Але розпитавши сусідів, ми дізналися, що там живе неблагополучна родина. І що там живуть і собаки, і коти, і вони кудись діваються, змінюються. Я насправді думаю, що це був сильний удар в щелепу, який призвів до такої травми”, – каже засновниця благодійного фонду “ДоброКіт” Яна Тябут.
Яна Тябут уже три роки як заснувала благодійний фонд із допомоги тваринам. За цей час прилаштувала у хороші руки триста котів, які жили на вулиці.
“Нам дуже часто телефонують, повідомляють, що в якихось районах цькують тварин, а це страшні муки, в яких вони помирають. Якщо це якась там отрута. Це й знущання фізичного плану, те що там тварина ходила не туди в туалет, або веде себе не так, як людина хоче, це починається вже фізичне нанесення травм. Побили, викинули “, – каже Яна.
Та ці приватні випадки – ніщо у порівнянні із знущанням на законному рівні. В Україні є закон “Про захист тварин від жорстокого поводження”, однак тестування косметичних засобів на тваринах не заборонено. Щорічно від болючих експериментів гине близько мільйона тварин заради того, щоб косметична продукція потрапила до магазину. При тому, що тестування на тваринах не дають стовідсоткових гарантій безпеки продукції. Навіть якщо речовина вбила тварину, косметичний засіб усе одно може стояти на полиці в магазині.
“Сьогодні фірми, які продукують досить сучасні види косметики, продовжують її тестувати на тваринах. Хоча є дуже багато досліджень, які переконливо доводять: те що тестується на тваринах, не може повністю екстраполюватися на людину”, – каже зоозахисниця, президентка Черкаського обласного благодійного фонду “Життя” Оксана Савіцька.
Від експериментів найчастіше страждають кролики, щурі, морські свинки, примати, собаки та кішки. Їх знаходять на вулицях, вилучають з притулків та розпліднюють у лабораторіях. Експерименти викликають у тварин сліпоту, набряки очей, внутрішні кровотечі, судоми та смерть. Після тестувань тварин позбуваються.
“Наразі дуже багато останнім часом приходять ті, хто тримає кроликів, хто тримає пацючків. А на цих тваринах у наших країнах найбільше проводиться тестування тварин. За рахунок цього зменшився їх строк життя. У тварин дуже часто виникають онкозахворювання”, – зазначає лікар ветеринарної медицини Олексій Чиженко.
Заборона на випробування косметики на тваринах діє в Англії, Ізраїлі, Бразилії, Норвегії, Аргентині, США, Канаді та Австралії. Європейські країни, замість випробувань на тваринах, запровадили альтернативні методи – тестування “in vitro” (у пробірці), клітинне тестування та комп’ютерне моделювання. Ці випробування є не лише гуманнішими, а й можуть бути дешевшими, швидшими та доречнішими для людини.
“Сьогодні існує приблизно 450 видів методів тестування косметики та засобів догляду для дому, які не потребують втручання у, скажімо так, тваринний світ. Не потребують її жорстокості. Є метод “in vitro”. Це самий простий із 450-ти. Наприклад, вирощування штучних клітин, або клітин, які поза організмом на яких можна ставити досліди. Від цього нікому не буває шкоди, і разом з тим цей метод є більш доведений”, – каже Оксана Савіцька.
В Україні тестування продукції на тваринах не є обов’язковим, але досліди над тваринами продовжують проводити в багатьох українських інституціях. Активісти вже давно просувають проєкт постанови, яка закріпила би єдині з Євросоюзом вимоги до косметичної продукції та засвідчила би заборону тестування косметики. Та його ще не розглядали. Поки що захисникам тварин залишається шукати в українських магазинах етичну продукцію, яка не випробовується на тваринах.
“ Косметика, яка не тестується на тваринах, повинна мати маркування на упаковці”, – каже власниця екомагазину Наталія Тарасюк.
Бренд отримує cruelty-free статус лише за чотирьох умов:
- сам виробник не тестує продукцію на тваринах на будь-якому з етапів виробництва;
- його постачальники не тестують на тваринах сировину, з якої зроблена ця косметика;
- бренд не тестує продукцію на тваринах від імені третіх осіб;
- бренд не тестує продукцію в тих країнах, де такі тести забороняє законодавство.
Існує кілька сертифікатів, які засвідчують cruelty-free статус косметики. Це Leaping Bunny, сертифікат PETA (Beauty Without Bunnies), а також Choose Cruelty Free. Інші, неофіційні логотипи з кроликами, які ви можете побачити на пакуванні засобів, не гарантують етичності продукції. Водночас деякі бренди, які відповідають усім критеріям, можуть не мати відповідного сертифіката або не розміщувати його на продукції. Шукати інформацію про бренд можна в інтернеті. Існують і відповідні бази даних.
“ Коли наша родина відмовилася від мас-маркетингових продуктів і почала шукати в інтернеті самостійно інформацію, про те, які продукти не використовуються на тваринах і відповідно є більш екологічною, більш безпечною. Ми зустрілися з не дуже приємними речами. По-перше, масмаркет надає обмежену кількість товарів. І як правило вони всі є однієї, двох – трьох фірм. Насправді ми в інтернеті знайшли багато корисної, дієвої і може найголовніше для нашого споживача, доступної продукції”, – каже Оксана Савіцька.
Згідно даних Європейського бюро з хімічних речовин, розумне або ж альтернативне тестування дозволяють рятувати до двох мільйонів тварин і економити до одного мільярда євро щорічно. Проте, лише п”ята частина країн світу змогла відмовитися від тестування косметичної продукції на тваринах, і Україна туди поки що не входить. Законне знущання над тваринами продовжує працювати.
