З одного боку, минули звичайні три місяці літніх канікул, з іншого, стільки всього відбулося за цей час в країні і у житті дітей, що багато з них подорослішали раніше часу.
Цьогоріч кожна школа, в залежності від відстані до лінії фронту, наявності бомбосховища та кількості учнів за кордоном обирала свій формат навчання. Певні школи планують навчання за партами у класах, деякі онлайн, а інші обрали змішаний формат.
У той час, коли військові дії призвели до призупинення діяльності багатьох приватних шкіл в Україні, адвентистські школи пройшли цей період майже без втрат. Це стало можливим завдяки стійкості вчителів, розумінню важливості адвентистської освіти з боку батьків та фінансовій підтримці Всесвітньої церкви.
Особливою подією стало відкриття нової школи в Умані Черкаської області.
Більше 10 років тому, коли в України була лише одна адвентистська школа в Києві, деякі члени церкви мріяли про відкриття школи в Умані, та обставини завадили цьому. Та коли одного року, без попередніх домовленостей, відразу в декількох адвентистських сім’ях народилися дітки, це був вже вагомий крок до відкриття школи.
Поки діти підростали, Господь готував дорослих. Бог формував у батьків розуміння важливості навчання в адвентистській школі та через різні життєві обставини збирав учительський колектив.
Навіть війна не змогла завадити відкриттю школи. Шестеро щасливих дітей назавжди увійшли в історію школи “ДивоSvit”, тому що стали першими учнями цього навчального закладу. Але щасливішими за дітей були батьки, які на власні очі бачили здійснення своїх мрій та відповіді на свої молитви.
