Для Бога не існує характеристик “незграбна, формальна, недосконала, карколомна, фатальна, претензійна”. Щось то таке небувале і нечуване в Бога! Чому ж втілюване у жінки?
О, моя приваблива подруго!
Як це сталось, що молода дівчина, жінка десь занедбала віру у власну неповторність? Так, навіть не задумуючись, не віддаючи собі належне… Для Бога дівчина назавжди залишиться несказанно вродливою.
Як це сталось, що навіть коли і “шанує” себе, то те “шанобливе” ставлення ховається у кокетстві й флірті, що при невмілому втіленні перетворюється на фарс і непристойність?
Як це сталось, що ми досі не розуміємо, наскільки важливим є наше дівоче покликання? Покликання, в яке Бог вклав так багато!.. Бог довірив жінці, мабуть, найцінніше. І серце створив Він в ній таке, в якому вміщається цілий світ. Світ, який спраглий любові…
Саме тому Бог вибрав жінок мироносицями. Саме тому жінки першими зустріли Христа воскреслим! Жінки і супроводжували Бога в мандрівках, жінки, оздоровлені Ним. І це все місія в руках жінки. Ця місія жива і актуальна по сей час! Кожна має в собі особливу рису від Бога, якою може вражати.
І коли котрась би хотіла сказати, що Бог її не вибере для своїх грандіозних планів, бо бракує доброчесності, то лише згадай, як Христос лагідно простив грішниці, яка щедро помазувала Його миром пахучим (Лк 7, 37-50) і як вступився Він за чужоложницю (Йо 8, 1-11). Бо Христос не зважав і не зважає на особу. Напевно, саме тому Марія Магдалина слідувала за Христом до самої Голгофи. А блудна у житті Марія Єгипетська, упокорюючи себе постом, преобразилась до святої. “Бо багато полюбила”… Кожна з них багато полюбила!
Тому Христос і до сьогодні довіряє жінці, довіряє їй справу турботи, без якої світ схолоднів і змарнів би. Але Бог заповідає опікуватись свято! Не вносьте, я вас прошу, цих фатальних турбот, на кшталт “пожити-придивитись”, бо це не те що нечемно, це “заїжджено”. Не виховує, не надихає… А дівчині не личить не освячувати, не надихати, не опікуватись наївно.
Не розмінюй в собі святого, аби здобути плотське, хай би якою манливою була розкіш. І не повторюй цієї пафосної фрази “заборонений плід завжди солодкий”, бо це вульгарно і обмежено. І чоловіка, хлопця, який себе поважає, якому відома гідність, – це ніколи не вражатиме.
Не йди на крайнощі, аби привабити, аби втримати, аби надихнути. Бо натхнення саме по собі добре, і не терпить фривольного втручання. Тому прошу, не принижуй себе…
І не зацьковуй себе! Добровільно чи примусово не перетворюйся з метелика на личинку, з пишного бутона у щуплий пуп’янок, бо ж в природі все навпаки…
І якщо хочеш, щоб тебе помітили – живи!
Живи заради краси, бо Бог втаємничив цю красу в Тебе! Тобі це личить!
Живи заради любові, бо Бог засновував цю любов у Тобі! Нехай любов непорочна в тобі домінує!
Живи заради уваги, бо Бог створив Тебе прекрасною! Бог створив тебе поза чиєюсь думкою і поза чиїмись знехтуваннями… І Бога болить, коли ти дозволяєш собою потурати. І ти сама ніколи не відмовляйся від почуття болю чи образи, бо Бог все одно тебе відвоює. В цьому житті Бог найперший, хто бореться за твою увагу… Тому ти завжди заслуговуватимеш на увагу!
Не закривай себе! Не затуляйся від світу, бо сьогодні Бог хоче, щоб ти йшла у світ і звіщала просто красу, просто натхненно жила і свято вражала. Може сьогодні світ потребує саме твоєї свіжої участі.
Бог створив мене в саду. І тому я квітка. І я буятиму усе життя…
Анастасія Колосовська