Людина завжди перебуває в пошуку чогось нового, прекрасного, незрозумілого, бажаючи чимось заповнити душевну порожнечу, самотність, здобути повний спокій. Так ми, будучи молодими і безтурботними, почали свій багаторічний пошук. Веселі, галасливі компанії, випивка, наркотики заманливо вабили, забираючи в світ ілюзій снів, в яких обманюєш себе, близьких, обіцяючи, що той раз був останній більше «це» не повториться, Так йшли роки. Ні вмовляння, ні навіть сльози матерів не могли нас зупинити. Навколишні поставили на нас хрест, вважаючи занепалими людьми. Душа була понівечена, стоптана. Все навколо перестало існувати: час, люди, природа. Мрії про нормальне життя, в якій сім’я, діти, робота, здавалися нездійсненними. Бажання одне – смерть. Тільки у Бога був інший план для нашого життя, без страждань болю. Він приніс сенс, дав надію на майбутнє. Надію, яка не засоромить! На місці руїн руїн Бог заклав міцний фундамент нашої сім’ї. Довірившись Ісусові, ми втратили тільки те, що руйнувало нас, придбали все, що робить людину щасливою. Будьте благословенні.
Олена і Вадим Дмитраш.
Джерело: Єврейська месіанська община (Черкаси-Сміла)
http://www.christ.ck.ua/