«Я вдячний Богу, що моє життя не закінчилося у в’язниці», — колишній в’язень розповів, як його змінила віра

Колишній в’язень, черкащанин Олександр Кірпічов вже 20 років допомагає дітям в інтернатах, а минулого року він став всесвітнім чемпіоном з бойового мистецтва самбо. Та його життя могло закінчитися ще двадцять років тому, у тюремній камері, коли чоловік намагався покінчити життя самогубством. Ми дізналися у Олександра, чому він потрапив за грати, та що саме змінило його життя.

Як сталося, що ви потрапили у в’язницю?

Я виріс в Алчевську, без батька. Нас було багато в сім’ї, і я, практично, виховувався на вулиці, і жив її поняттями. Одного разу, коли мені вже було 23, я проводив дівчину додому, і до нас прив’язалися якісь хлопці. Один з них шарпонув дівчину, і я став на її захист. Тоді мені це здавалося правильно.

Вони лупасили мене ногами у живіт, і я відбивався. Одному з нападників жорстко дісталося від мене. І через кілька днів його не стало через побої.

Вам зробили якесь пом’якшення, враховуючи обставини?

Ні, навпаки. В той час загострилася злочинність в тому регіоні. І я пізніше дізнався, що у такому випадку дають вищу міру покарання, щоб цей приклад став показовим для інших. Мені дали 15 років ув’язнення.

Я не бачив сенсу у такому  житті. І декілька разів пробував покінчити життя самогубством, та щоразу до камери хтось заходив і я не зміг здійснити свій план.

Що вас зупинило від того, щоб повторювати спроби? 

В нашу в’язницю раз на три місяці приїжджали віруючі.  Вони розповідали про Христа, та його любов. Пам’ятаю, як вперше був на цій зустрічі, інші в’язні викрикували лайливі та образливі слова на їх адресу. Я тоді дуже розізлився. Адже люди залишили своїх дітей, приїхали до нас, аби допомогти, а їм така вдячність… Я навіть подумав тоді, що коли вийду, буду бити тих, хто ображає віруючих.

Як ви вперше почали молитися?

Віруючі, що приїжджали до нашої в’язниці роздали нам маленькі папірці із молитвою “Отче наш”. Я тоді вивчив її напам’ять.

У мене була проблема із камінцями в нирках. Нам давали солону юшку, від якої мені ставало зле. Тому я майже нічого не їв. Одного разу, коли стало дуже погано, я прочитав молитву, і мені одразу полегшало. Після того камінці мене більше не турбували

. З цього часу моя віра почала зміцнюватися.

Який момент змінив ваше життя?

Одного разу на зустрічі з віруючими проповідник процитував Біблію: “Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас”. Я тоді вчепився за це “всі”. Раніше мені здавалось, що за мій гріх Бог мене ніколи не простить. Та тут у мене з’явилася надія. Пам’ятаю, як просив привести до мене батюшку, щоб розкаятися у гріхах, та у візниці над цим тільки посміялися.

Тоді я сам помолився і попросив прощення за всі гріхи у Бога. А на наступний день, відчув, що у мені щось змінилось. Я став краще ставитися до однокамерників, мені не хотілося палити та пити. Це було неймовірне чудо для мене.

Чи було у вас з ким розділити свою віру?

Нас було чоловік п’ять. Божим провидінням ми знайшли один одного, і почали спілкуватися, так утворилася церква у в’язниці. За весь час там врятувалось понад 300 ув’язнених.

Це неймовірно. Згодом я став помічником пастора.  А коли відсидів строк, почали будувати церкву на території в’язниці. Тоді я просив залишити ще на рік. Я хотів допомогти у будівництві церковного приміщення, та мені відмовили.

Як зараз змінилося ваше життя?

Зараз моє життя докорінно змінилося. У мене є дружина троє дітей.  Минулого року став всесвітнім чемпіоном з бойового мистецтва самбо. Цим видом спорту займався ще до в’язниці, а потім відновив заняття, і Бог дав успіх навіть у цьому.

«Я вдячний Богу, що моє життя не закінчилося у в’язниці», - колишній в’язень розповів, як його змінила віра

Після того, як звільнився з в’язниці хотів допомагати іншим. Зібрав речі для дітей і поїхав в інтернат. Там випадково побачив, як жорстоко б’ються хлопці. Мене це сильно вразило. Я зрозумів, це, як в’язниця для малолітніх, і  їм потрібен Бог. Після того, я став регулярно привозити допомогу дітям,  і розповідати їм про Бога. І ось уже 20 років це роблю.

«Я вдячний Богу, що моє життя не закінчилося у в’язниці», - колишній в’язень розповів, як його змінила віра

Я вдячний Богу за те, що моє життя не закінчилося там у в’язниці і тепер я можу допомагати іншим та нести Боже світло у цей світ.

 

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: